Оновлений Архиєратикон, Требник і Молитвослов: УГКЦ працює над уніфікацією богослужбових текстів

  • Автор допису:

«Ми маємо велике сподівання, що невдовзі у нашій Церкві з’явиться і оновлений Молитвослов, і нове видання молитовника «Прийдіте, поклонімся», де вже не буде розбіжностей у літургійних текстах». На цьому наголосив владика Григорій Комар, голова Патріаршої літургійної комісії УГКЦ, під час свого представлення напрацювань цієї комісії на ранковому засідання Синоду Єпископів УГКЦ 7 липня 2025 року.

Оновлений Архиєратикон, Требник і Молитвослов: УГКЦ працює над уніфікацією богослужбових текстів

Чергове робоче засідання Синоду Єпископів УГКЦ, який відбувається упродовж 30 червня — 10 липня в Українській папській колегії Святого Йосафата у м. Римі, було присвячене розгляду літургійних питань.

Доповідачем став владика Григорій Комар, голова Патріаршої літургійної комісії УГКЦ, який поділив своє представлення на три основних блоки.

Перший блок питань був присвячений розгляду оновленого Архиєратикона. Архиєратикон — це літургійна книга, яка використовується єпископами у їхньому служінні. Члени Синоду Єпископів дійшли до висновку, що цей оновлений варіант книги повинен бути представлений у двох томах.

«У першій частині будуть поміщені чини Божественних Літургій та інші найбільш вживані пастирські чини. Натомість друга частина, або т. зв. Архиєрейський требник, включатиме менш вживані чини і благословення, які здійснює єпископ. Владики дуже уважно розглянули напрацювання і пропозиції Літургійної комісії, ознайомилися із запропонованими текстами і дали своє благословення на подальше продовження праці у цьому напрямку», — зазначив єпископ Григорій.

Оновлений Архиєратикон, Требник і Молитвослов: УГКЦ працює над уніфікацією богослужбових текстів

Другий літургійним питанням стало оновлення Требника. Доповідач наголосив на тому, що священники вже неодноразово сигналізували своїм архиєреям, що потребують нових Чинів і благословень.

«Виконуючи це побажання архиєреїв і духовенства, Літургійна комісія приготувала тексти таких Чинів. На робочому засіданні ми мали можливість про них подискутувати, отримати зауваги та конкретні пропозиції, які Літургійна комісія намагатиметься врахувати у своїй подальшій праці», — відзначив голова Літургійної комісії.

Серед цих нових чинів можна відзначити Молебень за дітей, Молебень з нагоди відзначення національних свят, Молебень за збереження творіння Божого чи Молебний чин з приводу пошуку праці. Також до оновленого Требника мають увійти чини благословення лікарні, торгівельного чи харчового закладів, Чин освячення каплиці та різні чини похоронів, зокрема й неохрещеної дитини. «Ними ми зможемо доповнити те, що ми вже маємо», — мовив доповідач.

«Коли йде мова про Чин похорону неохрещеної дитини, то він основується на звичайному Чині поховання дитини з невеликими змінами у молитвах і текстах. Усе є в дусі нашої молитовної традиції і практики», — пояснив владика Григорій.

«Надіємося, що у скорому часі ми зможемо представити тексти з уже врахованими пропозиціями членів Синоду на затвердження Блаженнішому Патріархові», — додав він.

Оновлений Архиєратикон, Требник і Молитвослов: УГКЦ працює над уніфікацією богослужбових текстів

І третім завершальним блоком стало питання оновленого Молитвослова. Єпископ Григорій Комар пригадав про те, що минулорічний Синод створив спільну Робочу групу, до якої увійшли представники Літургійної комісії та представники Чину святого Василія Великого. Цій групі, за його словами, справді вдалося доволі плідно попрацювати.

«Насамперед нам йшлося про те, щоби літургійні тексти, які ми використовуємо, були однозгідними, щоби між ними не існувало розбіжностей. Фактично, наша робота уже підходить до кінця. Синод одобрив результати нашої праці і благословив продовження праці. Ми також маємо велике сподівання, що невдовзі у нашій Церкві з’явиться і оновлений Молитвослов, і нове видання молитовника „Прийдіте, поклонімся“, де вже не буде розбіжностей у літургійних текстах», — повідомив єпископ.

Відповідаючи на запитання про спосіб оновлення літургійних книг, владика відзначив, що навіть тоді, коли йдеться про творення нових чинів, «ми не можемо не опиратися на певну молитовну традицію Церкви. Найчастіше йдеться про адаптовані до теперішніх обставин чини, або ж дещо змінені молитви».

Як приклад він згадав Чин похорону полеглих воїнів. «Ми зараз працюємо над Чином похорону полеглих воїнів. У цьому випадку ми взоруємося на візантійську традицію, а зокрема на Канон, який був колись укладений візантійськими богословами. Очевидно, що ми мусимо постійно переосмислювати цей подвиг наших воїнів. Але абсолютно вийти з цієї традиції ми не маємо права», — сказав голова Патріаршої літургійної комісії УГКЦ.

Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ

Джерело