Сьогодні, 10 липня, в Києві, як і у всій Україні, вшановують пам’ять медичних працівників, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації. Саме цю дату було визначено загальнонаціональним проєктом «Посвіт пам’яті», за 2 тижні до 27 липня – Дня Святого Пантелеймона, який є покровителем лікарів, та офіційного Дня медичного працівника. Про це повідомила директорка Департаменту охорони здоров’я КМДА Валентина Гінзбург.

Проєкт «Посвіт пам’яті» – ініціатива Ордену Святого Пантелеймона для вшанування пам’яті медичних працівників, які загинули під час виконання свого професійного обов’язку. Він має на меті зберегти імена загиблих медиків, підтримати їхні родини, сформувати культурну та моральну традицію пошани до медичних працівників.

Так, сьогодні о 14:00 у медичних установах столиці та України пролунав символічний сигнал – серцебиття, що стихає. Таким чином медична спільнота вшанувала колег, які загинули, виконуючи свій професійний обов’язок.

Також у холах лікарень встановлені порожні стільці з білими халатами, на спинках – фотографії загиблих. Цей символічний візуальний образ – глибока метафора: порожній стілець як нагадування про тих, кого вже немає поруч, але хто назавжди залишиться в серці професії.

«Білий халат – не просто медична уніформа. Це символ служіння, жертовності та відданості. І сьогодні ці порожні стільці говорять більше, ніж будь-які слова», – зазначила Валентина Гінзбург.

Вона розповіла, що за час військових дій загинули 63 медичні працівники столиці. Це лікарі, медичні сестри й брати, санітари, інші співробітники, які забезпечували життєдіяльність медзакладів. Для вшанування їхньої пам’яті навесні 2025 року разом з рідними Героїв заклали квітучий сквер із сакур. Біля кожної – табличка з фотографією, іменем і короткою історією.

Місце для алеї було обрано не випадково, оскільки на Харківському шосе розташоване медмістечко. Тут є одразу кілька медичних закладів та медичний університет. У майбутньому на цьому ж місці встановлять пам’ятний знак на честь тих, хто залишався на своєму посту до останнього подиху.