У 5-ту неділю після Зіслання Святого Духа владика Володимир Груца роздумував над зустріччю Христа з біснуватими та небезпекою втрати Божої присутності в особистому й суспільному житті. Проповідь прозвучала під час урочистої Божественної Літургії з нагоди престольного празника на парафії святих Володимира і Ольги в Інсбруку (Австрія).

Урочисту Божественну Літургію з нагоди свята очолив Митрополит і Архиєпископ Львівський Ігор. Йому співслужили єпископ-помічник Львівської архиєпархії Володимир, Генеральний вікарій для католиків східного обряду Австрії отець Юрій Коласа, парох парафії святого Володимира з Ганновера отець Роман Максимців, ректор монастиря єзуїтів отець Крістіан Марте, парох отець Роман Птасюк, а також отець Тадей Херович, ЧСВВ, отець-протодиякон Назарій Ярунів та диякон Патрік Глєффе.

Пропонуємо повний текст проповіді:

Христос іде туди, де Його бракує

Євангельське слово сьогоднішньої неділі провадить нас у гадаринський край. Це був поганський край, де люди жили своїми цінностями, мали власну уяву про світ, але там бракувало Бога для людини. Саме туди пішов Ісус Христос. Назустріч Йому виходять двоє біснуватих. Здається, що вони навіть були ініціаторами зустрічі.

На перший погляд можна відразу скласти певне враження про місцеве населення. Ті двоє людей не жили вдома, а в гробах. Гріб — це нечисте місце для євреїв. Біснуваті були дуже люті, тому ніхто не міг пройти тією дорогою, де вони перебували. Але один пройде — Ісус із Назарету. Це зустріч правди і обману, добра і зла. Тут немає компромісу, жодної третьої альтернативи. Біси приречені на загибель, бо зло не має місця там, де є Бог.

Вони не хочуть покидати цей край, тому входять у свиней — тварин, які вважалися нечистими. Тоді свині потонули. Завданням зла, гріха є нищити. Найбільше від цього страждає людина, тому що має розум, свобідну волю і дає згоду на це зло: приходить спокуса, якась гріховна думка, потім — слово, діло… Спокуса, а згодом гріх, людину притягає, дає певне задоволення, але має кінцеву мету — знищити.

Зло, яке маскується і руйнує

Людина не завжди визнає свою гріховність, навіть може за будь-яку ціну виправдовувати своє становище, і вдається до невідповідних засобів. Може звернутися до знахарів, ворожок, тим самим підтримуючи їхній бізнес, а ще гірше — відкриваючи своє серце на зло. Якщо в серці людини є Бог, освячуюча ласка, тоді ніхто нічого поганого не може їй вдіяти.

У гадаринському краї, на перший погляд, сталося диво — всі люди вийшли назустріч Ісусові. Але одразу стає відчутною проблема: ціле місто просить Ісуса відійти. Не може чи не хоче прийняти Його науки, а тим більше — Його присутності. Тут є одна деталь, на яку ми, можливо, ніколи не звертали уваги: не виключено, що цим людям було шкода свиней. Це означає, що це населення поставило свиней вище за життя двох співгромадян. Люди, можливо, займалися бізнесом — вирощуванням свиней, тож втрата матеріальних ресурсів спричинила бунт.

Але Ісус шанував вибір цього народу, терпеливо очікуючи його навернення. Для нас, християн, також існує небезпека повернення до стану поганства.

Суспільство, яке втрачає гідність

Сьогоднішній євангельський уривок — це щось більше, ніж архівна згадка. Чи є прояви біснуватості в нашому суспільстві? Людина в будь-якому разі є спокушувана, виставлена на пробу. Спокуси будуть намагатися звести нас з доброї дороги.

Подивімося, чим заповнений сьогодні медіапростір — скільки там є негативу. Це для того, щоб показати людині, що її життя не має жодної вартості. А хтось на цьому ще й заробляє, творить комерцію. Наскільки скарб людського тіла перетворюється на товар! А Бог дав людині дар — любити і бути любленою.

Великою загрозою для людини і суспільства є різні узалежнення: наркоманія, комп’ютерні залежності, ігроманія, а особливо — алкоголізм. Тоді багато людей не може дійти додому або вже втратили його. Якщо людина втрачає контроль над собою, то втрачає свобідну волю, яка є Божим даром. Як наслідок — втрачає здатність любити, а це вже глибока духовна хвороба.

На щастя, ми маємо реабілітаційні центри. Але важливо усвідомити: сама терапія чи громадські організації не врятують. Бо залежність виникає там, де є духовна криза. Тут може допомогти лише Бог, який помер і воскрес за людину. А людина має дозволити Богові діяти. Як тільки щось інше замінює Бога на першому місці — настає хаос. Тоді через покаяння спішімо знову до Бога.

Бог хоче зробити наше серце Своїм домом

Наприкінці євангельського уривку чуємо, що Ісус переплив на човні на інший берег, у Своє місто. Тобто — додому. Ісус Христос прагне Своїм домом зробити моє серце. Тоді там не буде місця для зла.

Бажаю вам і собі бути близькими приятелями Бога!

На завершення проповіді владика додав:
«Цими днями ми мали в Римі Синод, головною темою якого було душпастирство родин у час війни. І ми зараз особливо споглядаємо одну прадавню нашу родину — святого князя Володимира і його бабусю Ольгу, які спричинилися до хрещення Русі-України. Як добре, що вони жили і відповідали на Божий голос. Бо навіть важко уявити, ким би ми зараз були».

Джерело