Кулуарна інформація про намір включити природоохоронне міністерство до складу іншого новоствореного відомства активно обговорюється у медіа.

Об’єднання Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерства економіки та Міністерства аграрної політики та продовольства у рамках нового Міністерства ресурсів стане інституційною катастрофою для довкілля, національної безпеки та стратегічного курсу держави на європейську інтеграцію.

На цьому у своїй спільній заяві, поширеній у Facebook, наголосили понад 20 громадських організацій. Вони закликали приєднуватися до заяви у коментарях. Наразі вона має понад 200 додаткових підписантів: представників природоохоронних організацій, науковців, юристів, активних громадян.

Активісти впевнені, що Міндовкілля має бути ключовим державним органом, який виконує функцію “незалежного регулятора, контролера, представника інтересів довкілля та громадського здоров’я”.

“Інтеграція цього міністерства у структуру, яка одночасно відповідає за економіку, аграрну політику та охорону довкілля, означає нівелювання екологічних пріоритетів та постійний конфлікт інтересів у самому центрі прийняття рішень”, – попередили вони.

Головна пересторога

Особливу тривогу у представників ГО викликає перспектива розгляду природних ресурсів виключно крізь призму економічної чи аграрної доцільності. Вони обґрунтовано вважають, що поєднання управління такими ресурсами з економічними або аграрними інтересами може призвести до втрати контролю за їхнім збереженням. Тому питання охорони довкілля ризикують стати менш пріоритетними порівняно з отриманням прибутку та веденням виробництва.

“За таких умов природні ресурси починають розглядатися як інструмент для досягнення економічних цілей, що суперечить самій суті охорони довкілля”, – говорять активісти.

Крок назад

Представники природоохоронних організацій вважають заплановане об’єднання міністерств регресивною тенденцією. Вони назвали наступні аргументи для обґрунтування такої оцінки:

1. Для інтеграції екологічної політики в усі сфери державного управління, що є вимогою національного і європейського законодавства, Україні потрібне сильне, незалежне, фахове міністерство із належною інституційною спроможністю.

2. Виклики, спричинені повномасштабною війною, вимагають не скорочення, а посилення екологічних інституцій, а також гарантій їхньої сталості.

3. Україна зобов’язалася прийняти та впровадити екологічне законодавство ЄС. Оселищна та Пташина директиви, Водна рамкова директива, регулювання промислових викидів, поводження з відходами, протидія зміні клімату тощо — усе це потребує чіткого екологічного управління.

4. Захист довкілля не можна підпорядковувати органам чи структурам, пріоритетом яких є розвиток економіки чи агросектору, оскільки у такій конфігурації на практиці пріоритет завжди надається економічній доцільності, а не збереженню природи. Активісти наголосили, що згідно із законодавством ЄС, система захисту довкілля є рівноцінною економічному сектору в структурі державного управління і не може бути послаблена чи спрощена шляхом дерегуляції.

5. Окреме довкіллєве міністерство покликане не лише займатися захистом природи, а й виступати гарантом конституційного права громадян на безпечне довкілля.

“Це право, передбачене статтями 16, 50 Конституції України, не може бути скасоване в угоду “оптимізації” чи управлінському популізму”, – наголосили природоохоронці.

6. У період повоєнного відновлення Україна не може ризикувати довірою міжнародних партнерів та донорів, оскільки міжнародна допомога залежить від прозорості, фаховості та підзвітності інституцій. На думку фахівців, злиття Міндовкілля з іншими відомствами може підірвати цю довіру та поставити під сумнів ефективність екологічної політики.

7. Також представники ГО нагадали про невдалий попередній досвід об’єднання Мінприроди з Міненергетики, внаслідок чого сфера збереження довкілля була відкинута назад у проведенні довкіллєвих реформ на 9 місяців.

Тому представники громадськості закликали Кабінет міністрів України відмовитися від планів ліквідації Міндовкілля та забезпечити його інституційну незалежність. Також вони звернулися до президента України із закликом публічно підтримати збереження окремого Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, як критично важливої інституції на шляху України до ЄС та майбутнього сталого розвитку.

“Природа не має політичної орієнтації, соціального статусу чи військового рангу. Вона є основою нашого життя. Той, хто ігнорує її захист, ставить під загрозу майбутнє власне, своїх дітей та нашої країни”, – резюмували активісти.

Джерело: Екополітика

Джерело