«Ноїв Ковчег» для дітей: як у Києві провели Веселі канікули з Богом
У днях з 30 червня по 5 липня 2025 року, при Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ, відбувся денний табір для дітей віком 6-14 років.
Табір організувала Комісія у справах молоді Київської архиєпархії у тісній співпраці із випускниками курсів активного волонтера-аніматора “КАВА”, семінаристами Київської Трьохсвятительської духовної семінарії УГКЦ, катехитами та активною молоддю парафії. Також окремо слід виокремити анонімних жертводавців, які підтримали організацію табору.
Ці дні на території храму вирувало дитяче літо — щире, гомінке, наповнене рухом, молитвою й радістю.
Темою табору стала історія Ноєвого Ковчегу — як символу порятунку, надії, довіри та Божої любові. Історія про Ноя та його Ковчег зазвучала по-новому. Табір став для багатьох дітлахів справжньою подорожжю не лише у світ Біблії, а й у глибину власного серця.
Щоранку діти збиралися на Літургію, де, разом із дорослими, щиро молилися, співали, і відчували, що Бог є близько — не десь у хмарах, а поруч, серед друзів, вихователів, у кожній посмішці.
Після молитви світ наповнювався рухом: веселі ігри, цікаві квести, змагання, сміх, пісні, танці. А ще — цікаві катехитези від братів-семінаристів та сестри Згромадження Пресвятої Родини, які давали відповіді на запитання про віру, довіру до Бога і те, як бути добрими, як Ной, у сьогоднішньому світі.
На майстер-класах діти творили різні корисні солодощі, бомбочки для ванни та настільні ігри. Щодня діти дізнавалися про звірів, які подорожували у Ковчезі, тому кульмінацією стала зустріч з тваринами не на папері чи у словах, а наживо. Тому під час прогулянки до зоопарку учасники табору ще більше занурювалися у біблійну історію.
Та найбільше, що залишиться з ними після цього тижня — це тепло нових друзів, обійми аніматорів і відчуття, що Церква — це не лише храми, а й люди, які йдуть разом, під одним небом, до одного Бога.
Табір Веселі канікули з Богом при Патріаршому Соборі став простором, де дитинство зустрілося з вірою, де Біблія стала живою, а літні канікули набули справжнього сенсу. І кожен учасник цього ковчега поніс у своєму серці головний скарб — радість бути з Богом.