«Найкраща робота у світі». Так характеризує свої 25 років праці в «Укренерго» старший диспетчер Віталій. Аналіз ситуації в енергосистемі в режимі реального часу, висока концентрація, величезна вага кожного ухваленого рішення — насправді мало хто здатен бути задоволеним роботою в таких умовах. Однак, диспетчери «Укренерго»—– можуть. «Хтось отримує драйв від риболовлі, полювання. Комусь потрібні походи в гори. У нас же — гормон радості виробляється від правильних дій, вирішення складних завдань, контролю над величезною енергосистемою», — каже про свою працю наш колега.

24 лютого 2022 року — саме Віталій дав команду на відключення останньої лінії, що пов’язувала українську енергосистему з російською. Це мало бути планове тестування на здатність ОЕС України працювати в автономному режимі — вже без зв’язків з росією та Білоруссю, але ще і без під’єднання до енергомережі континентальної Європи. Втім, вже за годину на диспетчерський пункт почали надходити дзвінки з підстанцій про обстріли, вибухи і російських загарбників, які заходять на територію енергооб’єктів.

Понад 30 років загального стажу в енергетиці, 25 з них — на диспетчерських посадах. Фахівців із досвідом, як у Віталія, в Україні насправді дуже мало. За три десятиліття роботи — наш колега став справжнім профі, здатним працювати у багатозадачному режимі, миттєво реагувати на нештатні ситуації. Для диспетчера це — дуже важливо. Наприклад, вже на першому чергуванні у своїй кар’єрі Віталієві довелось рятувати кілька районів Києва від відключень після пошкодження лінії 110 кВ. Як потім з’ясувалось, через сильну спеку дроти над однією із заток Дніпра провисли і їх обірвала яхта. Цей перший форс-мажор запам’ятався на все життя, і тоді здавалось — залишиться найяскравішим спогадом у кар’єрі. Але війна внесла свої корективи.

Роки повномасштабного вторгнення для диспетчерів «Укренерго» — це виснажлива боротьба за утримання енергосистеми в життєздатному стані, тисячі важких рішень, постійна робота під прицілом ворожих дронів і ракет. Були аварії, вимушені відключення — але енергосистема трималась і продовжує триматись. Бо її опора — це люди, які безмежно віддані своїй справі.

Дякуємо Віталієві та його колегам. Незламність не згасає!