Успіння святої Анни: смерть чи початок вічної радості?

У день свята Успіння святої Анни владика Володимир очолив Божественну Літургію у храмі Покрови Пресвятї Богородиці, під час якої уділив дияконські рукоположення Ярославу Оріховському.
У євангельській проповіді Владика поділився роздумами про довіру до Божого плану, покликання і справжні інвестиції життя.

Успіння святої Анни: смерть чи початок вічної радості?

Пропонуємо повний текст проповіді:

Чому святкуємо день смерті?

Сьогодні звершуємо празник Успіння святої Анни. На перший погляд, може бути дивним святкувати день смерті якоїсь особи. Як радіти, коли, навпаки, люди оплакують померлих? В час війни не бракує сліз смутку.
Але ми, християни, здебільшого святкуємо празники святих саме в день їхньої біологічної смерті. Бо для них вона є народженням для неба та вічної радості.

Успіння – не смерть, а перехід

Для праведних людей смерть втрачає свій сенс. Їм притаманне успіння, тобто перехід у небо. Сьогодні споглядаємо на святу Анну, особливо на праведний кінець її земного життя, яке відображає постійну готовність до прийняття Божої волі та перебування на стежках віри.

Життя святої Анни: випробування і довіра

Подружжя Йоакима і Анни напевно було забезпечене матеріально, можна сказати, їм нічого не бракувало. Вони могли жити для себе, як часто кажуть сьогодні. Але були бездітні, а роки втікали.
Тоді бездітність вважалася суспільною трагедією. Під час терпіння і випробувань є різні можливості: нарікати, гніватися, впадати в депресію — або довіряти Богові та кликати Його на допомогу.
Бог має свій план. Важливо вміти його прийняти та впустити у власне життя.

Богомудра Анна

Тексти богослужінь празника називають Анну «богомудрою». Вона носила в своєму лоні Родительку Життя, чисту Богоматір. Зродивши небесну браму, Анна у славі вступила до небесної оселі та нині втішається божественною славою.

Успіння святої Анни: смерть чи початок вічної радості?

Покликання і служіння

На праведне життя святої Анни сьогодні вдивляється наш співбрат Ярослав, приймаючи дияконське рукоположення.
Через посвяту людина не пригадує Богові, що йде за Ним. Бог кличе людину. Він знає і пам’ятає це. Ми пригадуємо радше собі про наше служіння.
Це служіння не обмежене часом, воно актуальне на кожному етапі історії. Бог кличе нас до різного служіння, ми називаємо це покликанням. Ми цього самі не можемо придумати, хоча погоджуємося. Але Бог зі свого боку дає ласку на цю дорогу.

Найцінніша інвестиція

Рано чи пізно земне життя людини наближається до завершення. Сьогодні багато говориться про правильні інвестиції, і численні менеджери працюють над цим.
Але заінвестуймо ціле наше життя в добру справу. Стараймося прожити так, щоб не помирати, а уснути. Бо гріх є причиною смерті, а праведна людина засинає.

Приклад і заступництво

Свята Анна подає нам для цього чудовий приклад. Водночас вона готова бути надійною покровителькою та заступницею!

Більше фото за цим посиланням

Джерело