27 липня 2025 року, Преосвященний владика Тарас, єпарх Стрийський завітав до с. Коросно на Перемишлянщині, де звершив Чин освячення новозбудованого храму Різдва святого Івана Хрестителя. Освячення храму стало визначною подією, тому в храмі зібралася велика кількість парафіян та гостей. На подвір’ї святині, яку будували дев’ять років, єпископа привітали парох храму о. Олег Цимбала разом із парафіяльною спільнотою та запрошеними священнослужителями.

Святкове богослужіння розпочалося з освячення храму зсередини і зовні. Владика Тарас, прочитав молитви на освячення храму, прохаючи у Господа, щоб цей храм став оселею благодаті Божої, щоб у ньому достойно звершувалося священнодійство безкровної жертви та були вислухані молитви усіх, хто буде в ньому молитися. Після цього відбувся процесійний обхід довкола храму.

В часі Літургії, звертаючись до присутніх зі словом проповіді, владика Тарас, роздумував над євангельським уривком неділі – зціленням Ісусом двох слівців та німого та зосередився на темі віри, молитви й духовної боротьби, яка особливо актуальна сьогодні – в час повномасштабної війни.

Єпископ наголосив, що справжня молитва є актом довіри до Бога, навіть тоді, коли відповідь на неї не збігається з нашими очікуваннями: «Господь завжди дає нам те, що ми потребуємо, а це не завжди те, що ми хочемо». Пояснюючи євангельську розповідь про оздоровлення сліпців, владика звернув увагу на значення віри як внутрішнього зору: «Ісус навчає нас навпаки: потрібно повірити, щоб побачити». Особливим акцентом стали слова про силу віри під час війни: «Йде війна між благородством та втіленим у “русскій мір” відвічним злом… фундаментом перемоги є наша хоробра віра у діяння Божої сили через нашу єдність і вірність Христу».

Після Літургії владика Тарас привітав усіх зі знаменною подією освячення храму, подякував пароху о. Олегу Цимбалі за його довголітню і невтомну працю та вручив подячні грамоти жертводавцям і усім, хто в особливий спосіб долучився до зведення цієї церкви, наголосивши, що вона стане не лише архітектурною окрасою, але й живим свідченням віри, єдності та наполегливої праці місцевої громади.

Джерело