У столиці значно зросла кількість виявлених випадків торгівлі людьми та надання їм комплексної допомоги, передбаченої чинним законодавством України. Це стало можливим завдяки постійному підвищенню поінформованості мешканців міста та налагодженій співпраці між установами державного і громадського секторів. Про це сьогодні, у Всесвітній день протидії торгівлі людьми, повідомляє Служба у справах дітей та сімʼї КМДА.

Так, із 2022 року до І півріччя 2025-го до уповноважених підрозділів районних в місті Києві державних адміністрацій надійшло 86 звернень про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми: 

• 2022 рік – 5 звернень;
• 2023 рік – 8 звернень;
• 2024 рік – 40 звернень;
• І півріччя 2025 року – 33 звернення.

Тож Київ активно поширює Національний механізм взаємодії суб’єктів, які діють у сфері протидії торгівлі людьми. Соціально-інформаційна кампанія триває і цього року –  як на міському, так і на районному рівнях.

Для громадян України ця проблема набула особливої актуальності під час повномасштабної війни з росією, коли багато мешканців були змушені покинути свої домівки. Втрата житла, роботи і постійного доходу сприяють тому, що українці в пошуках заробітку стають легкою здобиччю для торговців людьми – як за кордоном, так і в межах власної країни. Тому питання поінформованості щодо ризиків неофіційного (нелегального) працевлаштування, недотримання безпекових правил поведінки при переміщенні чи подорожі постають нині як ніколи гостро.  

Інформація про те, як не стати жертвою злочинів, пов’язаних із торгівлею людьми – за посиланням: https://e.surl.li/hweiil.

Додатково. 

У 2013 році Генеральна Асамблея ООН проголосила 30 липня Всесвітнім днем протидії торгівлі людьми для підвищення поінформованості про цю проблему і привернення уваги до тяжкого становища мільйонів людей, які потерпіли від цього злочину, а також заохочення громадян активно допомагати та протидіяти цьому злочину.

Україна була серед перших країн у Європі, яка у 1998 році встановила кримінальну відповідальність за торгівлю людьми. Так, стаття 149 Кримінального кодексу України передбачає покарання за вербування, переміщення, переховування, передачу або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, обману, шантажу, матеріальної залежності або уразливого стану особи.