«Будьмо знаками надії!» — Владика Микола у перший день XIII Всеукраїнської прощі до Крилоса
«Нехай Пресвята Богородиця, яку ми вшановуємо в цій чудотворній Галицькій іконі, провадить далі кожного з нас і весь наш український народ. Щоб під Її покровом ми не зневірилися, а за її молитвами й заступництвом кріпилися, зростали в любові й зміцнювалися у вірі». Про це у суботу, 2 серпня, сказав Владика Микола Семенишин, Єпископ-помічник Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ, в рамках першого дня XIII Всеукраїнської Патріаршої прощі до Галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі.
«Я щиро вітаю всіх вас тут, на цьому святому місці, на Крилоській горі, куди ми сьогодні як паломники надії прибули, щоби побути в стопах нашої Небесної Матері — Пресвятої Богородиці, Яка прославилася в іконі Галицькій», — звернувся Владика Микола до вірних. Він зазначив, що проща є особливою, адже вона єднає Крилос із Римом, де в цей час молодь з усього світу також здійснює своє паломництво.
Архієрей нагадав, що Ювілейний святий рік продовжується, і закликав скористатися дарами, які пропонує Церква, зокрема можливістю отримати повний відпуст. Для цього потрібно виконати прості умови: здійснити паломництво до Ювілейного храму, приступити до Таїнства Сповіді, прийняти Пресвяту Євхаристію та помолитися в наміренні Святішого Отця. Він закликав тих, хто ще не мав такої змоги, скористатися нагодою, адже завтра Божественну Літургію очолить Блаженніший Святослав.
«Я хотів би зробити один заклик до вас, який свого часу робив Архангел Гавриїл до Пресвятої Богородиці — радуйтеся! Радуйтеся в Господі! У сьогоднішньому Євангелії ми чули слова Бога: “Хто не зі Мною, той проти Мене”. Усі ми тут присутні, а це означає, що ми є з Христом. Коли ми є з Ним, то не можемо не радуватися. Ви скажете: “Але ж війна, жахіття”. Так, війна вносить корективи в наше життя. Але я говорю про радість, яку дарує нам Бог. Радуйтеся у Господі!» — закликав проповідник.
А відтак додав: «Пресвята Богородиця не знала що відповісти Гавриїлові, але Вона постійно перебувала, роздумуючи над Божим Словом, тому відповіла із радістю: “Так, Господи!”. Сьогодні кожен із нас, разом з Богородицею, скажімо: “Так, Господи! Я хочу бути Твоєю дитиною, а Ти будь моїм Батьком. Батьком, Який ніколи не зрадить, Який завжди змилосердиться і Який першим подасть руку допомоги, коли ми впадемо”. Наш Господь — не Той, Хто чекає, це люблячий Батько, Який першим робить крок назустріч людині».
Згодом Єпископ-помічник заохотив паломників відкриватися на дію Святого Духа, наводячи приклади святих Франциска Асизького і Терези з Калькутти, які постійно свідчили Його дію у своєму житті:«Просімо Святого Духа, щоби діяв у нас. Щоб ми щодня пізнавали і виконували Божу Волю. Аби знайшли спосіб бути свідками Божої любові навіть у цьому жахливому часі війни».
«Коли ми, українці, мали своє паломництво до Риму, Святіший Отець Папа Лев XIV сказав: “Будьте знаком надії!”. Будьмо знаками надії! Найперше в наших домівках, сім’ях, школах, місцях нашої праці чи в громадському транспорті. Поводьмося так, як перші християни. Вони не говорили забагато, але коли інші бачили їх, то казали: “Вони дивно поводяться, але я б хотів бути як вони, бо вони люблять одне одного, допомагають одне одному й готові віддати своє життя за ближнього свого”. Будьмо добрими християнами надії, роблячи діла милосердя в цьому Ювілейному році», — резюмував Владика Микола.
А насамкінець побажав: «Нехай Пресвята Богородиця, яку ми вшановуємо в цій чудотворній Галицькій іконі, провадить далі кожного з нас і весь наш український народ. Щоб під Її покровом ми не зневірилися, а за її молитвами й заступництвом кріпилися, зростали в любові й зміцнювалися у вірі. Нехай Вона покриває всіх нас Своїм материнським покровом».
Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ