Бути енергетиком — означає бути не лише технічно обізнаним та відповідальним, а й фізично витривалим. Це добре знає Руслан — електромонтер одного з будівельно-ремонтних центрів «Укренерго».

Звичайна зміна електромонтера під час ремонту розпірок на високовольтній лінії 750 кВ — це тричі за день самотужки піднятись на 45-метрову опору, спуститись по гірлянді ізоляторів на проводи, після цього пройти по них до місця проведення ремонту. А тоді, утримуючи баланс, виконати заміну пошкодженої розпірки. Після чого, тим же шляхом, спуститися вниз.

«Найважче працювати в спеку та холод, а ще — коли пориви вітру розхитують провід, адже там немає точки опори. Ми постійно перебуваємо в умовах підвищеної небезпеки, коли кожен крок може коштувати життя. Тому відповідальне ставлення до роботи у нас в пріоритеті. Але попри небезпеку та усі складнощі, я відчуваю, що на своєму місці. Постійний адреналін у крові, зміна краєвидів, нові виклики, відсутність одноманітності — це те, що мені подобається. А ще мені здається, що зараз вже немає таких завдань, які б ми не могли виконати. Як би це не звучало, але у професійному плані війна нас загартувала. Ми навчилися робити те, чого самі від себе не очікували», — розповідає про свою роботу пан Руслан.

При цьому, колега додає, що є і те, до чого звикнути досі важко. Зокрема, це робота практично без вихідних — у переїздах з відрядження у відрядження. Завдань внаслідок російських атак на енергооб’єкти побільшало в десятки разів. А фахівців, здатних цю роботу виконувати, не так багато.

Дякуємо Русланові та всім електромонтерам «Укренерго»! Ваша самовіддана та героїчна праця — це те, що справді варте поваги.