Серпневий вечір. Сцена просто неба біля храму, де хрестили Митрополита Андрея Шептицького. Поруч – старовинні мури, які бачили більше, ніж здатні передати слова.

Тут, у Терновиці, ожила «Солодка Даруся» – вистава-сповідь про найпотаємніше й найболючіше. Дякую Ростиславу Держипільському, Наталії Половинці, Андрію Кирильчуку та всій творчій команді за майстерність, чесність і глибину. Дякую за те, що сучасний український театр звучить так щиро.

Показ відбувся в межах проєкту «БРУХНАЛЬ. Родинний костел Шептицьких».

Сильне мистецтво нагадує: ми відповідальні за збереження нашої історії та наших святинь. Вірю, що українці не дозволять зникнути ні правді, ні пам’яті, ні храмам, ні вірі.