У неділю, 10 серпня, Владика Микола Семенишин, Єпископ-помічник Івано-Франківської Архієпархії, здійснив душпастирський візит у парафію св. апп. Петра і Павла у с. Діброва, Богородчанського протопресвітеріату, з нагоди 25-ліття від освячення храму.

Владику Миколу тепло зустріли на церковному подвір’ї діти та молодь, душпастирі та вірні. Відтак адміністратор парафії о. Ярослав Тимішак запросив Єпископа очолити святкові моління.

Після входу до храму Архієрей уділив нижчі свячення брату Павлу Олексину, студенту Івано-Франківської духовної семінарії ім. свщмч. Йосафата. Зокрема, Владика звершив Чин поставлення читця, співця і свіченосця, а також уділив піддияконські свячення.

Під час Архієрейської Божественної Літургії Єпископу співслужили о. Ярослав Тимішак, духовенство Богородчанського протопресвітерату, а також запрошені священнослужителі.

У своїй проповіді Владика Микола найперше подякував молоді, дітям та вірним за теплий прийом у парафіяльній громаді. «Жертвую цю Літургію за кожного і кожну з вас, а також молюся за мир в Україні», — зазначив Архієрей.

«Сьогоднішнє Євангеліє є немовби продовженням того, яке ми читали минулої неділі. У цьому храмі ми знаходимося немов учні у човні. Коли розпочинається буря, то учні Христові — професійні рибалки — не знають, що робити. У нашому житті часто буває щось подібне. Коли ми є з Богом, перебуваємо у молитві, на спільній чи особистій, нам здається, що ми у повній абсолютній Божій безпеці. І вистачить одного моменту, щоб Господь нас залишив, а точніше — коли ми залишаємо Господа, і тоді починає штормити, і ми не знаємо, що робити», — мовив Єпископ.

«Ваш покровитель, апостол Петро каже: “Рятуй, Господи, бо загибаємо”. Тоді море стає спокійним і вони пливуть далі. Ми з вами також пливемо на той бік — до Господа, до вічності. Сьогоднішня подія бурі на морі нас навчає, що коли ми з Богом, коли взиваємо про Його порятунок, то будьмо певні, що ми не загинемо. Господь не дасть загинути своїй улюбленій дитині», — зазначив Владика.

За словами проповідника, коли рідна дитина прийде до батьків і попросить в них про порятунок, то вони зроблять все можливе, а часто і неможливе, щоби допомогти їй, щоб їхнє дитя не загинуло. Відтак додав: «Але як багато більше наш Небесний Отець нами опікується?! То ж для того Він і Сина Свого Єдинородного послав у цей світ. Щоб наблизитися до нас, щоб ми відчули Його близькість, щоб ми стояли твердо. А навіть коли з-під нашої землі та твердість буде тікати, взиваймо разом з апостолом Петром: “Господи, рятуй нас”. І Він врятує».

Насамкінець проповіді Владика Микола привітав громаду та духовенство із ювілеєм освячення храму. «Дуже важливо, коли ваш храм є прикрашений вашою молитовною присутністю! А те, як ви прикрасили храм, свідчить про вашу любов до Бога і Церкви», — мовив він.

Після Літургії Владика Микола подякував митр. прот. Петру Диріву, який свого часу спричинився до будівництва святині, а відтак тут душпастирював.

Відтак Єпископ подякував о. Ярославу Тимішаку за ревне служіння у парафії. Владика Микола пригадав, що о. Ярослав був добрим його духівником під час навчання в Івано-Франківській духовній семінарії. Слова подяки лунали всьому церковному братству та сестринству парафії, а також вівтарникам. Крім того, Архієрей привітав нововисвяченого піддиякона Павла Олексина із нижчими свяченнями.

Згодом о. Петро Дирів зачитав привітальну грамоту від Архієпископа і Митрополита Івано-Франківського Владики Володимира Війтишина для о. Ярослава Тимішака та парафіяльної громади з нагоди 25-ої річниці від освячення храму.

У своєму слові о. Ярослав Тимішак подякував Богові за ласки і дари, а також Збройним силам України. Крім того, священник висловив вдячність Архієрею за візитацію парафії, а о. Петру за побудову храму, й всім жертводавцям за внесок у розвиток святині. На завершення на подвір’ї храму відбувся Чин освячення води та благословення нею усіх присутніх.

Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ

Джерело