«Підтримуємо своїх!» – купуємо мед у земляків

Кожний релокований бізнес Луганщини – це історія незламності та віри в Україну.

Валентина Михайлівна Андрікевич створила пасіку у рідній Катеринівці тоді ще Попаснянського району у 2010 році.

На початок повномасштабного російського вторгнення її «бджолине господарство» налічувало вже 50 сімей породи українська степова. Пасіка була паспортизована, відповідно до вимог чинного законодавства, що відкривало перспективу виходу на експортний ринок. Але усе було знищене ворогом.

Життя «з нуля» Валентина Андрікевич почала на Дніпропетровщині у селищі Звонецьке: добрі люди прихистили її разом із літніми батьками.

Жінка ризикнула: написала проєкт та отримала грант від міжнародної організації Mercy Corps на розвиток власного господарства.

Наразі її пасіка нараховує 22 бджолосім’ї.

Відвідав господарство у День бджоляра, привітав мужню підприємицю та обговорив проблеми, з якими вона стикається.

«Ситуація непроста – поблизу немає полів та ланів, як на Луганщині. Доводиться вивозити бджіл – потрібен спеціалізований транспорт. Крім того, дуже низька оптова закупівельна ціна на мед – усього 70 гривень за літр, при ринковій – 200!» – розповідає Валентина Андрікевич.

Такі ж проблеми й у іншого бджоляра з Луганщини – Леоніда Рибакова, який відновив пасіку у сусідньому Оріховому.

Бджільництво є одним з перспективних напрямів розвитку релокованого агробізнесу, тому ще у травні доручив провести анкетування бджолярів, щоб предметно обговорювати з міжнародними донорами потребу у підтримці.

Проте, це складна системна робота, а на даному етапі оголосимо акцію «Підтримай  своїх!» по закупівлі меду луганчанами у земляків.

Слід відзначити, що до війни у Луганській області нараховувалося близько 2 700 бджолярів, які утримували 46 400 бджолосімей.

2 400 пасік були паспортизовані і отримали державну допомогу на суму 10 млрд грн, а від UNICEF – інвентар та обладнання на розвиток справи.

На території, підконтрольній Уряду України, бджолярством займаються понад 300 підприємців з Луганської області.

Оскільки цей бізнес є достатньо рентабельним та мобільним, вважаю його перспективним також і з точки зору відновлення економіки регіону після деокупації. Тому окремо доручив Департаменту агропромислового розвитку ОДА вивчити усі можливості та забезпечити участь бджолярів області у державних та донорських програмах підтримки.