Ми вчимо ветеранів жити заново: наш земляк Микита Бабуркін про свою місію у Superhumans Про себе він говорить неохоче
- Автор допису: Голова Луганської обласної військової адміністрації
Про себе він говорить неохоче. Його звуть Микита Бабуркін, йому 30 років, народився в Лисичанську. У 2014 році підписав контракт з 93-ою окремою механізованою бригадою, у лавах якої був до 2017 року. Із початком повномасштабного вторгнення долучився до тероборони.
16 травня 2022 року в Тошківці він отримав важке комплексне поранення, яке докорінно змінило його життя. Для Микити розпочалось тривале та сповнене труднощів відновлення. Лікарям не вдалось врятувати його руку і він за волею вдачі познайомився з командою Superhumans – сучасного центру реабілітації, який спеціалізується на протезуванні, реконструктивній хірургії, реабілітації та підтримці ментального здоров’я.
У цьому середовищі Микита віднайшов нову місію – допомагати іншим ветеранам пройти шлях, який він подолав сам. Сьогодні він очолює напрям «Рівний – Рівному» і розвиває ключові ініціативи психосоціальної підтримки та реінтеграції. Його досвід став моделлю нового життя – коли особистий біль перетворюється на ресурс для змін. Саме завдяки такому підходу програма «Рівний – Рівному» перетворилася з елемента реабілітації на інструмент формування нової культури життя після травми.
Центр працює у Львові та має на меті не лише протезування, а й повноцінне відновлення – фізичне, психологічне та соціальне. Його філософія базується на переконанні, що люди, які пережили травму, можуть не просто повернутись до життя, а стати джерелом сили, натхнення та змін для суспільства. Superhumans поєднує роботу кваліфікованих хірургів, протезистів, фізичних терапевтів і психологів, щоб створити комплексну систему реабілітації. Центр активно співпрацює з міжнародними партнерами, зокрема IREX, та впроваджує передові технології.
Важливою складовою діяльності є ветеранське лідерство, підтримка рівний-рівному та створення нової культури сприйняття людей з інвалідністю — як героїв, фахівців, лідерів і членів спільноти. Superhumans Center став символом надії та непереможності для багатьох ветеранів і ветеранських організацій в Україні.
Сьогодні Микита у Дніпрі, де відкрито філію Superhumans, передає команді досвід, здобутий у Львові. Його слова відображають філософію підходу:
«Ми вчимо ветеранів жити заново – з протезами, болем, новими викликами. Але не менш важливо навчити жити заново і суспільство: без жалю, упереджень та бар’єрів, із гідністю й розумінням. Ветерани не повертаються в минуле – вони входять у нову реальність, і завдання суспільства полягає в тому, щоб бути готовим до неї».