24 серпня, у День Незалежності України, владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький,, разом із місцевим духовенством відслужив панахиду за полеглими воїнами в часі російсько-української війни та освятив 11 портретів полеглих Героїв.

У своєму слові владика Ярослав нагадав, що українська державність має глибоке духовне коріння, яке сягає часів хрещення князя Володимира. «Історія української державності сягає глибин десятого століття. Адже ще у купелі Володимирового Хрещення, в благодаті Христовій, почала формуватися наша самобутня державність. Україна кувалася у віках як могутня держава, яка виборювала своє право на свободу та незалежність, дане їй від Бога», – сказав архиєрей.

Далі проповідник підкреслив, що попри століття страждань і поневолення український народ вистояв і зберіг свою ідентичність лише завдяки Божій допомозі. «Світові історики дивуються, як наш народ зміг витримати такі тяжкі випробування, не тільки зберегти себе, але й розвиватися, збагачувати світову культуру, посідати гідне місце в освіті й науці. Лише з Божої ласки ми змогли перейти через криваве “більшовицьке море”. Подібно до того, як у книзі “Виходу” Господь потопив колісниці фараона, так і всемогутній Бог зламав брами “тюрми народів” – більшовицького режиму», – зазначив владика.

Говорячи про сучасні виклики, єпископ наголосив, що сьогодні український народ протистоїть новій ідеології зла, яка є продовженням імперських традицій минулого. «Зло, що не має власного онтологічного буття, втілюється в тиранах. У ХХ столітті такими тиранами стали нацисти й більшовики. Їхня ненависть породила на нашій землі нову ідеологію, яку сьогодні світ називає рашизмом. Це гібрид нацизму й більшовизму – демонська злоба, яка бачить найбільшою загрозою для себе вільну українську державу і її народ», – наголосив єпископ.

Далі проповідник підкреслив, що навіть у цих тяжких випробуваннях українці мають залишатися на дорозі правди й свободи, яка неодмінно веде до перемоги добра. «Нині я не знаю, чому саме у ХХІ столітті українському народові судилася така важка хресна дорога. Та певно знаю одне: ця дорога – дорога свободи й правди. Вона неодмінно веде до Воскресіння. Брехня, ненависть і війна не мають майбутнього. Майбутнє належить любові, добру, надії та милосердю», – підкреслив проповідник.

Стоячи перед Алеєю Героїв, єпископ пригадав слова Христа про найбільший прояв любові. «Сьогодні перед нами – Алея Героїв. Не ми першими сказали ці слова, але Сам Господь залишив нам цю заповідь: “Ніхто неспроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає” (Ів. 15, 13). Життя можна втратити з різних причин, навіть негідних. Але по-справжньому велика та людина, яка у вирішальний момент стає на захист своєї держави, своєї матері й дитини, свого народу та майбутнього України», – наголосив архиєрей.

На завершення владика Ярослав закликав плекати пам’ять про жертовність воїнів не лише словами, але й ділами, та єднатися з ними у молитві. «Ці портрети і ця алея повинні жити в кожному нашому серці. Ми маємо ділити біль і смуток із родинами, які віддали найдорожче – своїх синів, подібно до того, як Бог Отець пожертвував своїм Єдинородним Сином. Саме тому ми говоримо: герої не вмирають. Бо Бог живий! … Хай ця пам’ять буде не лише на устах, але й у серцях кожного з нас», – звернувся владика до присутніх.

Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії 

ФОТОРЕПОРТАЖ

Джерело