Дмитро родом із Миколаєва. Його руки ще недавно тримали кермо вантажівки на європейських дорогах, а сьогодні несуть відповідальність за життя побратимів. Коли почалося повномасштабне вторгнення, він не вагався жодної хвилини і повернувся додому, щоб стати у стрій. ’’Я не міг бути десь там, коли мої друзі й земляки опинилися під ударами, — пригадує Дмитро. — Рішення було простим. Взяв речі й приїхав назад’’.
