Роксолана Демчук

Ідею взяти участь у фестивалі “Писанка” Оксана та Павло Федьків виношували протягом року. Це феєричне свято танцю та пісні відбувається 52 роки поспіль у місті Вегревіль (провінція Альберта, Канада). Проводячи фестиваль “Писанка”, його організатори насамперед згуртовують різні покоління українців через мистецтво танцю і милозвучний український спів.

Ансамбль “Вишиванка”, засновниками та керівниками якого є подружжя Федьків, не вперше виїжджає з виступами за кордон: їх палкими оплесками зустрічали, крім американських міст, в Канаді та Європі.

Цього разу овацій було не менше. Гостей фестивалю “Писанка” захоплювало професійне виконання і подача танцювальних композицій. “Вишиванка” вражала колоритом костюмів, граційністю рухів, цікавими танцювальними елементами, передовсім – блиском в очах кожного танцюриста, який виникає з любові до того, що робиш.

Плануючи поїздки для своїх вихованців, керівники “Вишиванки” завжди стараються поєднати приємне з корисним – так, щоб було і від душі, і до душі. Ця подорож не стала винятком. Дорогою додому вихованці могли пізнати неймовірну красу гір, річок, національних парків Канади, побачити яскраві смарагдові простори льодовикового озера Луїз Національного парку Банф, що розкинулось за 55 кілометрів на захід від міста Банф, вздовж Трансканадської автомагістралі, затамувати подих від нуртуючих вод потужного водоспаду Атабаска (Athabasca Falls) та інших пречудових місць провінції Альберта.

Цінністю таких поїздок для вихованців ансамблю є нагода згуртуватися, стати єдиним цілим для того, щоб зберігати та популяризувати незламний дух і традиції українського народу, генетичним кодом якого є вишиванка.

 

Від мрії про власну школу до аплодисментів та овацій

“Вишиванка” народилась з мрії молодого подружжя про власну школу танцю, а тепер допомагає сотням дітей українських іммігрантів втілювати їхні прагнення.

Подружжя Федьків прибуло до США 2007 року. Обоє хореографи, які здобули освіту в Калуському державному коледжі культури і мистецтв, що на Івано-Франківщині. Павло починав свою професійну кар’єру в Гуцульському ансамблі пісні і танцю, після травми коліна перейшов на викладацьку роботу. Працював з двома народними ансамблями танців, один з яких “Юність Опілля” сам й організував на Рогатинщині, та керівником гурту “Роксолана”.

Після переїзду до США, Павло почав працювати, як і більшість іммігрантів, на будівництві. Однак, любов до танцю не давала спокою – мріяв про власну школу. Доля звела його з отцем Миколою Бурядником, який був натхненний ідеєю створювати мистецькі (танцювальні, музичні, спортивні) гуртки при парафії УГКЦ святого Йосифа Обручника в Чикаго. Кажуть, коли у Всесвіті перетинаються два палкі бажання, люди на землі знаходять один одного – так 2008 року постала школа танцю “Вишиванка”.

Возвеличення України, зв’язок з нашою багатою культурною спадщиною та збереження українських традицій на чужині стало метою усього життя професійних танцюристів Павла і Оксани Федьків.

Їм довелось багато експериментувати, втрачати, знаходити, … і ось “перемінними кроками”, “бігунцями”, “доріжками плетеними”, “підбивкою”, “вихилясником”, “притупом” під колорит українських мелодій школа танцю гуртує навколо себе все більше і більше однодумців.

– Найбільш важливими у школі є діти – наші юні танцюристи, які представляють наш колектив на усіх святкуваннях, – розповідає Павло Федьків. – Важко навіть згадати й перелічити усі заходи та місця, де виступали наші учні: це часті виступи на святкуваннях Дня Незалежності України на Daily Plaza у Чикаго, постійні концерти в американських навчальних закладах, на парадах, святах та фестивалях діаспори. 2018 року відбулася наша перша поїздка на фестиваль у Канаду, у липні 2023-го – мандрівка Європою, у вересні 2023-го – виступ на знаменитому канадському Bloor West Festival, який у тому році відвідали понад 143 тисячі гостей з усього світу. З 2018 року “Вишиванка” є почесним учасником показів мод Ukrainian People Fashion Show, заснованого часописом “Ukrainian People” (Чикаго).

 

Засіб самоусвідомлення та самоідентифікації

Український народний танець є самобутнім мистецтвом, яке відображає традиції і звичаї нашої Батьківщини, велику та чисту сутність українського народу. Павло і Оксана Федьків вірять, що їхні вихованці так мають перейнятися цими почуттями, що самі будуть мріяти, хотіти, проситися у батьків до “Вишиванки”. Засновники школи переконані, що український танець у діаспорі слугує ефективним інструментом самоусвідомлення та самоідентифікації. Павло підкреслює, що діти повинні стати тут однією родиною, справжніми друзями, допомагати один одному, любити один одного, а в перспективі, можливо, і одружуватись між собою задля збереження мови та українських традицій.

– Танці – це навіть не головне для мене; важливо, щоб діти хотіли прийти сюди і любили те, чим вони займаються. Головне – виховати дітей УКРАЇНЦЯМИ, – підкреслює Павло.

До слова, ці супер-складні композиції вражають енергійністю пластики, драматургічною довершеністю і виразними, відточеними до перфекціоналізму рухами. Тому ці постановки – глибокі та змістовні. Вони пробуджують почуття гордості за свій народ і свою культуру.

Що таке танець? Можливо, це всього лиш красивий вихор, поступ, що милує око й дарує миттєву насолоду? Павло і Оксана Федьків переконані: танці впливають на формування української свідомості за кордоном, закладають міцну основу української національної ідеї, а такі школи, як “Вишиванка”, стають осередками її збереження.  

  

Джерело