18 серпня прем’єр-міністр України Юлія Свириденко презентувала проєкт Програми дій уряду. Він містить пропозиції за ключовими напрямками політики Кабінету міністрів України.

Фрагментарно у документі згадується реформа екологічного контролю, система торгівлі квотами на викиди, розвиток природно-заповідного фонду, запуск ринку сміттєпереробки та виконання екологічного acquis ЄС, а ось про інші сектори – повна тиша.

ЕкоПолітика вирішила поцікавитися, яку частку уваги посадовців отримали у Програмі довкіллєві питання. На спеціальному окремому сайті можна ознайомитися з презентаціями цього документа та стратегічними ініціативами уряду. На подання пропозицій до Програми дій уряду громадськості дали лише тиждень.

Варто зазначити, що на сайті Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства у повідомленні про представлення цього документа взагалі нічого немає про захист довкілля. Весь текст – виключно про залучення інвестицій та спрощення життя для бізнесу.

Увага охороні довкілля – за залишковим принципом.

Спершу знайомимося з презентацією. Пріоритети Мінекономіки представлені на трьох сторінках. ЕкоПолітика виділила ті, які безпосередньо стосуються захисту довкілля або можуть мати на нього суттєвий вплив.

Тобто можемо констатувати, що питання довкілля у новоствореному відомстві отримують увагу за залишковим принципом. Пріоритет – відновлення економіки, а боротьба з порушеннями та корупцією в природоохоронній сфері – почекають Для детальнішого ознайомлення відкриваємо текст проєкту “Програма дій уряду (Стратегічні ініціативи уряду)”. У ній спочатку для кожного з міністерств визначені операційні цілі й критерії їх досягнення у 2025 та 2026 роках, а потім у таблиці поданий проєкт заходів на 2025 рік за кожною із цілей.

Стратегічні цілі

Серед 8 операційних цілей Мінекономіки, зазначених у проєкті Програми дій уряду, лише одна присвячена питанням довкілля. Це операційна ціль №4, яка сформульована наступним чином: “Україна ощадно та ефективно використовує власні ресурси, з турботою про довкілля та можливості майбутніх поколінь”. Вона декларує формування Україною політики ощадного та ефективного використання природних ресурсів – землі, надр, лісів, води. Нам обіцяють, що уряд поєднає “розвиток критичних матеріалів, сучасного агровиробництва та прозорого управління державною власністю з турботою про довкілля та стале використання природного капіталу”.

Для цієї цілі зазначені 19 критеріїв її досягнення у 2025-2026 роках. Серед них тільки 5 стосуються захисту довкілля. Мінекономіки планує:

1. До 31 жовтня подати до Верховної Ради України законопроєкт про особливості управління територіями та об’єктами природно-заповідного фонду та створення інфраструктури управління природно-заповідним фондом України.
2. До кінця року подати до парламенту законопроєкт про систему торгівлі квотами на викиди парникових газів в Україні.
3. Реалізовувати перехід до превентивної системи екологічного контролю, зменшити перевірки для бізнесу, зокрема, шляхом реформування Державної екологічної інспекції.
4. Займатися створенням інфраструктури з переробки побутових відходів.
5. Сприяти прийняттю Верховною Радою проєкту Закону “Про ринок деревини”.

Побіжно довкілля згадано також в операційній цілі №8 “Євроінтеграція – наш стратегічний вибір”. Уряд обіцяє забезпечити повноцінну імплементацію європейських правил у ключових секторах економіки — від промисловості та сільського господарства до довкілля, а умови для розвитку бізнесу та доступу до ринку ЄС мають стати прозорими, екологічно відповідальними, модернізованими та гармонізованими з acquis ЄС.

Для реалізації своїх стратегічних цілей Мінекономіки до кінця року також планує зробити кроки, які можуть суттєво вплинути на стан навколишнього середовища:

1. Подати до Верховної Ради України законопроєкт про спрощення порядку здійснення оцінки впливу на довкілля. Природоохоронці та активісти постійно застерігають посадовців від такого рішення, оскільки це суперечить європейським тенденціям і відкриє можливість для реалізації відверто шкідливих для довкілля проєктів.
2. Провести чергову хвилю дерегуляції: переглянути та скасувати надмірні вимоги до бізнесу, оптимізувати дозвільні та погоджувальні процедури. Таке спрощення теж потенційно несе ризики для неконтрольованої експлуатації навколишнього середовища.

Основні заходи

Нижче у проєкті Програми дій уряду можна ознайомитися з переліком основних завдань Мінекономіки на 2025 рік. Забігаючи наперед, одразу слід сказати, що відомство запланувало собі роботу, яка до цього вже була виконана Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України.

Стисло перелік виглядає так:

1. Розвиток меліоративної інфраструктури.
2. Вдосконалення та цифровізація управління галуззю рибного господарства.
3. Розвиток сфери протимінної діяльності.
4. Виділення коштів аграріям для відновлення сільськогосподарського виробництва.
5. Впровадження системи моніторингу стану родючості ґрунтів і рівня забруднення. Передбачається затвердження Методики відбору проб ґрунтів на землях, постраждалих від бойових дій, а також запровадження на них моніторингу.
6. Розвиток інституту екоінспекторів та оновлення законодавства щодо природно-заповідного фонду (ПЗФ). У міністерстві хочуть реалізувати експериментальний проєкт, який запровадить нові форми екоконтролю: патрулювання, рейди та оперативне (цілодобове) реагування на виклики. Крім цього, пропонується підготувати та подати до Кабміну законопроєкт про особливості управління територіями та об’єктами ПЗФ та створення інфраструктури управління природно-заповідним фондом України. У березні Міндовкілля вже оприлюднило підготований ним проєкт Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про природно-заповідний фонд України” щодо підвищення ефективності створення та управління територіями та об’єктами природно-заповідного фонду”. Чи буде підготований Мінекономіки законопроєкт відрізнятися від нього, чи у відомстві просто використають роботу попередників і видадуть за свою – подивимось.
7. Створення прозорих та інвестиційно привабливих умов вітчизняного видобувного сектора.
8. Запуск геологорозвідки за державні кошти.
9. Розмежування комерційної діяльності та публічних соціальних обов’язків в публічному секторі економіки.
10. Розвиток CRM-кластерів для стратегічних мінеральних ресурсів.
11. Перезапуск механізмів угод про розподіл продукції.
12. Спрощення процесу змін у цільовому призначенні землі для аграріїв та підприємців.
13. Прийняття Закону про ринок деревини для забезпечення сталого лісового господарства, регулювання лісокористування та захисту екосистем.
14. Впровадження нової системи торгівлі викидами (тут виникає питання: а була стара?).
15. Запуск реформи запобігання промисловому забрудненню та ефективного управління відходами, впровадження процедури отримання інтегрованого довкіллєвого дозволу (ІДД). Це завдання передбачає розробку та подання уряду законопроєкту про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності у сфері управління відходами (подібний проєкт Закону Міндовкілля вже оприлюднило у квітні), а також проєктів постанов Кабміну, які раніше Міндовкілля вже розробило та оприлюднило:

“Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру інтегрованих довкіллєвих дозволів” – був опублікований у квітні;

“Про затвердження Порядку передачі результатів моніторингу викидів у режимі реального часу” – опублікований у червні;

порядок надання відступу щодо впровадження заходів на підприємствах та форму подачі документів, які обґрунтовують цей відступ – опублікований у червні.

ЕкоПолітика спеціально навела весь список із 15 завдань цієї нібито профільної операційної цілі, щоб показати, що тільки 5 пунктів безпосередньо пов’язані з охороною довкілля.

Відповідальними за реалізацію більшості цих завдань призначили Єгора Перелигіна (пропрацював 3 місяці у Міндовкілля на посаді заступника, жодного досвіду у довкіллєвій сфері не має), Ігоря Зубовича (з грудня 2021 року був тимчасовим виконувачем обов’язків голови Державної екологічної інспекції України), Дениса Башлика (у 2015 році працював у Міністерстві екології та природних ресурсів України, іншого природоохоронного досвіду не має).

Також згадка про довкілля є в операційній цілі №8 “Євроінтеграція – наш стратегічний вибір”. Серед заходів, які передбачені для її реалізації, зазначені:

розроблення та подання Кабміну законопроєкту про упаковку та відходи упаковки;

супроводження у Верховній Раді України проєкту Закону №11486 “Про захист вод від забруднення, спричиненого нітратами із сільськогосподарських джерел”.

Серед заходів, які планують реалізувати інші міністерства, також є ті, що стосуються довкілля. Так, Міністерство енергетики хоче отримати право на виконання робіт для будівництва, реконструкції та капітального ремонту ліній електропередачі та газотранспортної системи без попереднього оформлення дозвільних документів. Для цього планується внести зміни до постанови Кабміну № 1010 “Про затвердження критеріїв визначення планованої діяльності, яка не підлягає оцінці впливу на довкілля, та критеріїв визначення розширень і змін діяльності та об’єктів, які не підлягають оцінці впливу на довкілля”.

ЕкоПолітика вже готує матеріал, в якому розповість, як оцінили цей проєкт Програми дій уряду експерти природоохоронної сфери.

Спойлер: вони взагалі не в захваті та вказали на низку вагомих ризиків та прогалин.

Нагадаємо, у лютому уряд визначив основні завдання у сфері захисту довкілля та зеленого переходу на 2025 рік.

Джерело: ЕкоПолітика

Джерело