День пам’яті Патріарха Йосифа Сліпого, який ніс хрест за свій народ

7 вересня 1984 року у Римі відійшов у вічність Блаженніший Йосиф Сліпий — патріарх, кардинал, богослов і визначний церковний діяч Української Греко-Католицької Церкви.

Патріарх Йосиф народився 17 лютого 1892 року на Тернопільщині, в селі Заздрість, здобув ґрунтовну освіту, був ректором Львівської духовної академії, а в 1944 році — митрополитом Греко-Католицької Церкви. Йосиф Сліпий став символом незламності українського духу: після «ліквідації» УГКЦ радянською владою у 1946 році його заарештували, і він провів 18 років у таборах Сибіру та Мордовії.

У 1963 році завдяки втручанню Папи Івана ХХІІІ та особисто президента США Джона Кеннеді його звільнили. Відтоді Патріарх жив у Римі, де невтомно працював для відновлення та зміцнення УГКЦ у світі. Блаженніший Йосиф Сліпий був засновником Українського католицького університету в Римі, будівничим собору Святої Софії, духовним провідником для мільйонів українців у діаспорі.

Його смерть 7 вересня 1984 року стала великою втратою для Української Церкви та всього українського народу. Поховали патріарха у крипті собору Святої Софії в Римі, а в 1992 році — його прах перенесли до Архикатедрального Собору святого Юра у Львові.

«Наша загальна національна хиба – роз’єднування і розбивання, свари і чвари. Ми радо схиблюємо і коримося чужим, щоби могти суперничати між собою і шкодити рідній справі. Дав би Бог, щоб опам’яталися ми всі від гори додолу і думали про майбутнє добро України і її Церкви, щоб закинули свої амбіції, і самсобіпанські бажання і користі, а Бога й Україну висунути як провідну ідею нашого життя, думок і діл!»

«Великого бажайте» і посвячуйте для нього свої сили, труди й жертви, навіть якщо треба, і до посвяти життя і мучеництва. «Великого бажайте! …Одушевлятися великим, високим і мати перед очима гідну мету – само собою підносить людину. …Людина росте зі своїми задумами і своїми плянами. Високі пориви її підносять, а низькі і грішні похоті руйнують. Правда, не кожний вродився генієм і не кожному дав Бог довершувати спасенні діла і повертати умовинами часу, немов коловоротом, але кожному дано бажати «великого», молити Бога про те, помагати посильно у великих духовних будовах, бо з дрібних цегол виростає гігант. Кожний може чинити добре, а в кожному доброму є і велике… Держись вічного життя! (Флп 6, 12)»

Пропонуємо до прослуховування аудіокнигу «Заповіт. Патріарх Йосиф Сліпий».

Джерело