Чому українці досі не знають, наскільки енергоефективні їхні будинки

Чому українці досі не знають, наскільки енергоефективні їхні будинки

В Україні вже кілька років діє законодавство, яке зобов’язує агентства та маркетплейси повідомляти потенційних покупців або орендарів про енергетичні характеристики будівель. Це має допомогти покупцям розуміти, скільки енергії споживатиме їхнє майбутнє житло, а відповідно – скільки коштуватиме його утримання.

Але на практиці ці вимоги майже не виконуються. Якщо уважно переглянути рекламні оголошення про новобудови чи квартири, то в більшості з них інформація про клас енергоефективності відсутня.

Чому норма не працює?

Головна причина – відсутність зручного доступу до енергетичних сертифікатів будівель. Енергетичний сертифікат – це електронний документ встановленої форми, в якому зазначено показники та клас енергетичної ефективності будівлі, наведено сформовані у встановленому законодавством порядку рекомендації щодо його підвищення, а також інші відомості, визначені законодавством.

В Україні існує Єдина державна електронна система у сфері будівництва (ЄДЕССБ), де мають зберігатися дані про сертифікати. Але її функціонал недосконалий:

  • знайти потрібний сертифікат практично неможливо;
  • немає фільтрів пошуку за адресою, датою чи класом енергоефективності;
  • пересічний громадянин не може перевірити інформацію, а контролюючі органи – оперативно реагувати на порушення.
  • Тобто сертифікати формально існують, але фактично вони «сховані» від тих, хто має право їх бачити.

    Чому це важливо? 

    Наявність сертифіката і зазначення класу енергоефективності – це інформація, яка напряму впливає на витрати домогосподарств. Наприклад, будинок класу «А» може споживати у 2–3 рази менше енергії, ніж будинок класу «С» чи «D». Для мешканців це означає сотні й тисячі гривень економії щомісяця.

    Коли ці дані приховують, покупці нерухомості фактично купують «кота в мішку». Вони не знають, які рахунки доведеться сплачувати після заселення. Це також гальмує розвиток енергоефективного будівництва – адже у відсутності прозорої конкуренції забудовникам вигідніше зводити дешевше і менш якісне житло. 

    Що пропонує громадськість?

    Екодія вже звернулась до Міністерства розвитку громад та територій із вимогою вдосконалити роботу ЄДЕССБ, а саме:

  • забезпечити вільний доступ до енергетичних сертифікатів;
  • налаштувати пошук за ключовими параметрами (адреса, клас енергоефективності, дата видачі);
  • надати контролюючим органам інструменти для перевірки реклами та моніторингу дотримання законодавства.
  • У відповіді на наше звернення державне підприємство, яке адмініструє систему, запевнило, що проводить організаційно-технічні заходи для доопрацювання функціоналу. Важливо, що співпраця громадськості з Міністерством розвитку громад та територій і Держенергоефективності вже є конструктивною. Є підстави очікувати, що завдяки такій взаємодії найближчим часом система стане більш зручною та прозорою, а це створить кращі умови для конкуренції на ринку енергоефективного житла.

    Ці кроки не потребують складних реформ чи величезних коштів. Це здебільшого технічне доопрацювання вже наявної системи. Але результат може бути відчутним: реальний захист прав споживачів, прозорість на ринку і стимул для забудовників інвестувати в якісні та сучасні будівлі.

    Джерело: Екодія

    Джерело