Відбулася Загальна Капітула Згромадження святого священномученика Йосафата.

Сестри з довічними обітами, об’єднавшись у спільній молитві, обрали нову Головну Настоятельку — сестру Агнету Заведюк та Головну Управу, до складу якої увійшли:

•с. Василія Чорниш – І Головна Дорадниця
•с. Климентія Луків – ІІ Головна Дорадниця
•с. Августина Маговка – ІІІ Головна Дорадниця
•с. Віра Мельник – ІV Головна Дорадниця

Митрополит і Архиєпископ Львівський Ігор очолив нашу Капітулу та поблагословив сестер.

У своєму зверненні Архиєрей наголосив:

— Святий апостол Павло звертає нашу увагу на обітниці, які Господь дав Авраамові. Авраам пройшов великі випробування, отримав обітниці від Господа, в яких не сумнівався, хоч по-людськи здавалося б, що наступали моменти, коли обітниця мала б отримати провал. Ось, наприклад, звернення Господа до Авраама про його єдиного улюбленого сина: «… Візьми свого улюбленого сина, якого ти полюбив, Ісаака, і йди до гірської землі, і принеси його у всепалення на одній з гір, яку лиш тобі скажу» (Бут 22,2). Перед тим Господь заповідав Авраамові велике потомство: «І побільшу тебе дуже, і зроблю тебе народами, і царі вийдуть з тебе» (Бут 17,6). З одного боку Господь заповідає велике потомство Авраамові, з іншої реальності, розпорядився, щоб той приніс у жертву того, Ісаака, через кого провинні народжуватися численні потомки. Авраам вибрав віру, не допитувався, не сумнівався, не уточнював у Господа, – лише вірив й усе розв’язання запиту поклав на Небесного Батька.

Патріарх вірив своєму Батькові з небес й усе залишив йому до вирішення. Залишилася «обітниця від віри в Ісуса Христа», що отримали ті особи, які вірували в Господа. Святий апостол написав: «А, що законом ніхто не виправдовується перед Богом, то це ясно, бо праведник житиме вірою» (Гл 3,11). Практикуймо у нашому житті дар віри, віддаймо своє життя цілковито в руки Небесного Батька, який проявляє над кожною людиною, що до нього звертається, свою любов та милосердя!

Святий апостол Матвій описує подію, коли Ісус Христос посилав своїх апостолів по двох, щоб проповідували, оздоровляли та проганяли злих духів. Людина, навіть глибоко духовна, сама від себе не має влади оздоровляти чи проганяти нечестивих духів. Ісус посилав своїх апостолів, щоб вони проповідували, голосили людям слово Боже й закликали до покаяння. Господь звертав увагу на те, щоб його учні не журилися про їжу чи одежу, лише запевняв, що їх люди будуть приймати й очевидно, забезпечувати відповідними умовами та усім потрібним. А, коли б траплялося, що їх не бажали прийняти та слухати, тоді розпорядився, щоб залишали таких й порох з ніг обтрусили, як свідоцтво проти них самих. І тут Син Божий дуже строго відізвався про людей, що противляться слову Божому та його слугам: «… обтрусіть порох з ніг – як свідчення проти них. [Щиру правду кажу вам – легше буде Содомові й Гоморрі в день судний, ніж містові тому]» Мр 6,11-12). Учні Христа радо виконували Господнє повеління, бо, помазували недужих олією на оздоровлення та проганяли злих духів. Важно для кожної людини, щоб вона віддала свою волю у розпорядження Господа, щиро виконувала його волю й в такий спосіб отримала вічне спасіння.

Сьогодні, достойні та преподобні сестри, виконуєте своєрідну волю Бога, бо зібралися на капітулу, яка прописана у ваших правилах. Це – важливий акт, щоб зробити ревізію життя спільноти та свого особистого життя. Наше життя обмежене на землі, воно прямує до логічного завершення, бо дух залишає тіло мертвим й повертається до Небесного Батька, який для кожної людини створив безсмертного духа.

Важливо завершити наше життя, проживаючи у мирі з Господом! Також, на вас тяжіє обов’язок, щоб вибрати прописану спільнотою владу. Постарайтеся, щоб це чинити з великою відповідальністю перед Господом, не звертаючи уваги на людські прикмети чи певні дарування. Коли пророк Самуїл прибув до Єссея, щоб помазати з веління Господнього, одного з його синів на царя, пророк: «… побачив Еліява і сказав: Аджеж перед Господом його помазаник. І сказав Господь до Самуїла: Не гляди на його вигляд, ані на його величну поставу… Бо чоловік дивиться на обличчя, а Бог дивиться на серце» (1Сам 16,6-7). По черзі батько привів сімох синів, але Бог не вказав на жодного з них. Тоді Самуїл запитав чи це усі його сини, Єссей відповів: «… Ось ще найменший пасе стадо. І сказав Самуїл до Єссея: Пішли і візьми його … ввів його. І цей рижий з гарними очима і гарний на вид Господеві. І сказав Господь до Самуїла: Встань і помаж Давида, бо цей є добрий» (1Сам 16,11-12). Так вибирає Господь тих, кого він бажає! Тому побожно помолимося, щоб вибирати тих, на кого вказує Господь! Хай Святий Дух просвічує наші уми, щоб ми погоджували наш вибір та наше життя, згідно волі Бога. Пресвята Богородице, допомагай нам!

Джерело