У Музеї історії міста Києва відбувся вечір пам’яті «Моє місто. Моє життя», присвячений 100-річчю від дня народження Софії Ярової – педагога, Праведниці народів світу та видатної киянки. Подія зібрала рідних, колег, учнів і представників громадськості.

Біографія Софії Ярової тісно переплетена з історією Києва. Вона рятувала єврейські родини під час Другої світової війни, була першою директоркою 189-ї школи, працювала в Центральному палаці піонерів, відстоювала ідею створення музею Голокосту та понад пів століття співала в хорі Київського міського будинку учителя.

«Життя Софії Григорівни Ярової – це історія мужності, любові та служіння. Вона врятувала людські життя, виховала не одне покоління киян і залишила глибокий слід в історії нашого міста. Ми маємо берегти такі приклади й передавати їх наступним поколінням», – сказав під час промови заступник голови КМДА Валентин Мондриївський. 

На вечорі пам’яті представили архівні матеріали, фотографії та особисті речі Софії Ярової. У програмі прозвучали виступи її родичів, колег та учнів.

Нащадки Софії Григорівни продовжують її справу – зберігають любов до міста та мужньо служать Україні. Адже її онук – Артем, архітектор, який із перших днів повномасштабного вторгнення добровільно мобілізувався до Національної гвардії України.