Архиєпископ і Митрополит Львівський Ігор привітав Католицький ліцей «Школа святої Софії» з 24-річчям діяльності.

Звертаючись що присутніх на Архиєрейській Літургії владика зазначив:

— Апостол Павло з великим уболіванням писав до галатів, вказуючи на правдиву віру. Його сильно боліло те, що галати, мабуть ті, що пізнали Господа, покинули служити йому і повернулися покланятися ідолам, предметам чи якимсь істотам, що не мають нічого спільного з нашим Творцем, в кого віримо ми. Святий Павло згадує про стихії, за пори року, виходить, що вітер, вогонь чи вода, сонце чи зорі тощо, служили галатам для поклоніння, для вищого поклоніння…

Апостол Павло глибоко це переживав, жалів, що марно, даремно трудився для них, бо вони прийняли віру в правдивого Бога, а згодом, залишили практику правдивого поклоніння. Він пригадував місцевим вірним, що, попередньо, вони приймали його ніби Божого ангела, як самого Ісуса Христа. А їхня готовість до праведного служіння та віра в Бога були таким переконанням, що проповіднику Павлу, вони були готові вирвати свої очі, щоб віддати йому. Він оглядав цих вірних своїми очима, спілкувався з ними, відчував їхню поставу та ревність в служінні Господу, але знайшлися якісь особи, вороги, які відлучили віруючих галатів від віри у правдивого Бога.?! Коли був присутній апостол Павло, тоді вони старалися виявляти правдиву віру; коли ж він відходив, залишав їх, тоді вони піддавалися іншим практикам, забували служити правдивому Творцю. Через такі похитування людей у вірі, святий апостол Павло багато терпів, наново навчав їх, переконував, щоб на них відобразився сам Христос. Святий апостол Павло дуже делікатно звертався до невірних галатів, просив, називав їх дітьми й, просто, не знав, як їм допомогти та, що з ними робити.? Апостол запитував у невірних, можливо, він став їм ворогом, проповідуючи правду? З цього звертання апостола до галатів, пізнаємо силу проповіді та відповідальності Павла за спасіння їхніх душ. Йому не йшлося про щось інше, як, лише про те, щоб вони крокували дорогою спасіння до вічності!

Уривок Євангелії святого євангелиста Марка розповідає те, як Ісус наказав своїм учням сідати у човен й плисти на інший бік озера. Це був час, коли Ісус навчав народ, а потім, розмножив хліби та рибу, накормив зібраних. Сам ще довго молився на горі після того, як усі віддалилися. Завершивши молитву, Ісус прямував морем на інший бік, куди направлялися учні. Догнав їх і не зближався до човна, а ніби, проходив попри них. Учні, що були в човні злякалися, думали про привид, але Ісус не дав місця переляку в їхніх серцях, лиш, заговорив, заспокоював їх і, ступивши в човен, вітер заспокоївся, хвилі замовкли. Святий Марко ще згадує про розмноження хлібів Ісусом, мабуть, учні розмовляли про чудо помноження хлібів та риби, що до переляку потривожило їх. Спаситель заспокоїв учнів, а закам’янілість їхніх сердець, блокувала їм розуміти Сина Божого, бо вони сприймали його як пророка або думали про його надзвичайні людські дарування.

Людям трудно розуміти Бога, бо людські думки обмежені, а Господь – безмежний! Стараймося пізнавати Господа та його любити, бо кожного дня зближаємося до очікуваної зустрічі з ним!
Вітаю усіх учнів, вчительок та вчителів, священників, сестер, працівників школи, в новому навчальному році! Бажаю, щоб цей шкільний заклад успішно розвивався, щоб духовно і знаннями усі робили великий поступ вперед! Усі пам’ятаймо про велику доброту Бога, який підтримує нас у житті, опікується, любить нас і завершить цю кровопролитну війну. Хай Господь благословить вас, щоб ви проживали щасливо, благополучно навчалися в злагоді та мирі!

Джерело