16 неділя 2Кр 6,1-10; Мт 25,14-30 (о. д-р Турконяк Р.) Храм святого Івана Богослова, Зимна Вода 28.09.2025.

Святий апостол Павло виявляв себе, апостолів та інших учнів Христових, як слуг Бога. Він пригадував собі та усім іншим, що отримали Господню благодать, пам’ятати, що Господь не даремно дає її, а очікує співпраці з ним. Апостол відчував велику відповідальність в проповідуванні слова Божого, якому не повинно стояти на перешкоді терпіння, скорботи, пригнічення, в’язниці, усякі клопоти й труднощі тощо, усе слід використовувати для вірного служіння Богові. Для апостола Павла пости, недосипання, переслідування, слава й безчестя, ганьба та похвала і т.д. ставали щаблями, по яких необхідно спинатися до Небесної Батьківщини. Він не бажав миритися з тим, щоб зовнішні перешкоди ставали завадою у виконанні волі Бога. Усе приймав, як дар від Господа, навіть, покарання, пониження, убогість тощо, умів духовно обертати на користь ближніх, пишучи: «… як убогі, але багатьох ми збагачуємо…» (2Кр 6,10). Святий Павло не журився матеріальними речами, не уболівав за свою долю, усе поклав у руки Бога і за все був вдячний Господу! Таким було його життя!

У Євангелії святого Матвія зустрічаємося з притчею, яку розповідав сам Ісус Христос, Божий Син, про багатого чоловіка, який, віддаляючись з дому передав певний маєток в руки своїх слуг. Знаючи їхні здібності, можливо й різний вік, віддав трьом слугам неоднакову суму: п’ять, два і один талант. Навіть, один талант, була немала міра коштів, маєтності, щоб ними управляти та приносити прибуток. Апостол написав, що цей, хто отримав п’ять талантів, найбільше, він пішов «негайно», спішився, не гаяв часу, щоб управляти ними. Хто отримав два, заробив ще два таланти; а управитель одного таланту, поступив зовсім інакше: забрав і закопав у землю гроші пана. Усі, хто отримали гроші від пана знали, що ними потрібно управляти, задіяти маєток, щоб здобути для пана прибуток. Пан довіряв своїм слугам, мав надію, що вони помножать його маєток, віддалився, щоб дати час й можливість розгорнути слугам свою діяльність. І дійсно, двоє із слуг трудилися над отриманим від пана маєтком, працювали, планували і доробилися помноження коштів у два рази. Коли господар повернувся і слуги здавали звіт зі свого управління коштами, похвалив двох перших, які працювали з прибутком. Пан прийняв добрих слуг у радість й обіцяв поставити над чимсь великим, бо уважав й оцінив їхню вірність та старання над отриманим малим. Нікуди не дівся й той слуга, який отримав один талант, почавши свій звіт із звинувачування пана, бо назвав пана жорстокою людиною. Не почав із звіту за своє управління, а зі звинувачення та нарікання на пана. Хоч з тексту зрозуміло, що вельможа не був жорстоким, бо дав волю слугам, не контролював їх, поставив якесь завдання, але жодного слова не сказав, що два попередні замало працювали. Не дорікав жодним словом і не вимагав більшого прибутку, залишивши їх на довгий час, щоб вони почували себе вільно у своїх змаганнях. Пан терпеливо слухав звинувачення у свою адресу, не переривав розмови слуги. Коли той закінчив своє представлення, тоді пан повідомив слугу, що він – лінивий та злий. Володар не вимагав від нього великого зусилля, лиш вказав йому, що він міг дати гроші міняйлам і вони б приносили прибуток. А той у своєму лінивстві, навіть, не зумів зробити такого легкого кроку, простішого, як копати яму та загортати землею закопані гроші. Добродій велів забрати кошти від лінивого та злого раба, й віддати тому, кому давав п’ять талантів. Нікчемного слугу, по велінню пана, було кинуто в непроглядну темряву, де існував «плач та скрегіт зубів».

Чого нас навчає Господь цією притчею? Син Божий вказував, що кожна людина має певний талант, який вона отримала від Бога. Різні люди, отримують відмінні таланти, з котрими потрібно жити, працювати і здобувати Небесне Царство. Від кожної людини у вічності Господь домагатиметься звіту із життя на землі. З притчі розуміємо, що господар не домагався результату понад силу, вистарчало того, що могли зробити слуги. Кожна людина у вічності зрозуміє слова Ісуса Христа: «Бо моє ярмо любе і мій тягар легкий» (Мт 11,30). В житті необхідно відкинути лінивство, щоб отримати певний результат. Усі можуть молитися, прийти у храм, бути добрими до ближніх, допомогти тим, хто потребує, не нарікати, не обмовляти тощо. Стараймося від сьогоднішнього дня бути кращими, як досі!

Святий Іван євангелист, покровитель цього храму, навчає нас любові, яка провадить кожну людину до вічного щасливого життя. Ось, слова, які святий Іван євангелист адресує нам: «Улюблені, любімо одне одного, бо любов є від Бога, і кожний, хто любить, народився від Бога… Хто не любить, той не пізнав Бога, бо Бог є любов» (1Ів 4,7-8). Цей святий апостол відразу пішов за Ісусом, коли Господь покликав його. Усе залишив, нічим не переймався, довіряв Ісусові Христові, який навчив його проповідувати слово Боже, любити Господа та любити усіх людей, які зустрічалися йому в житті. Коли Івана ув’язнили й привезли до Риму, щоб замучити у колі з гарячою олією, він не нарікав й не проклинав, а Господь його зберіг від смерті. Святий не відчув жодного опіку.

Згодом імператор вислав апостола на острів Патмос, де Господь вчинив святому об’явлення, які він зібрав у книгу Апокаліпсис. Імператор знущався і карав святого Івана Богослова, а Господь беріг його, зміцнював у вірі та давав йому об’явлення. Важливі слова залишив нам святий Іван євангелист: «Дітоньки [мої], любімо не словом та язиком, але ділом та правдою» (1Ів 3,18). І він свідчив свою любов до Бога та до ближніх, навіть, ціною свого життя, терпеливо зносячи знущання, муки та наругу. Дожив до глибокої старості. На ньому звершилися слова Ісуса Христа, який сказав до апостола Петра: «… Якщо хочу, щоб він залишився, доки не прийду, – що тобі? Ти йди за мною» (Ів 21,22). Це означало, що апостол Іван помре природною смертю, бо Господь оберігав його.

Вітаю усіх з празником святого апостола і євангелиста Івана Богослова, покровителя цього храму! Хай моління до нього у різних потребах будуть успішними! Наслідуймо його життя у любові Бога та ближніх, благаючи його заступництва перед Небесним Батьком у закінченні війни в Україні!

Джерело