Малі річки*, що колись вільно текли ледь не в кожному куточку України, сьогодні перебувають під загрозою зникнення. За останні десятиліття тисячі малих річок деградували або повністю зникли через людську діяльність та зміну клімату, зауважує WWF-Україна.

Сьогодні побачити живу, вільну, в природному стані річку поруч із домівкою — рідкість. Водночас саме малі річки живлять середні та великі водотоки і є частиною, зокрема, транскордонних басейнів, у яких розташована більшість країн світу. 

* До малих належать річки з площею водозбору до 2 тис. квадратних кілометрів. 

Основні причини зникнення та деградації малих річок:  

надмірна зарегульованість річкового стоку (наявність великої кількості водосховищ та ставків в їх басейнах); 

істотна зміна конфігурації (обрисів) русел і заплав (спрямлення, днопоглиблення, осушення, будівництво захисних дамб); 

значний рівень забруднення водних об’єктів; 

недотримання вимог законодавства стосовно водоохоронних зон і прибережних захисних смуг та невиконання режимів господарювання в їх межах; 

наслідки зміни клімату (за рахунок підвищення температури повітря збільшується випаровування води, що призводить до дефіциту вологи. Також негативний вплив має зменшення кількості опадів та їх перерозподіл за сезонами).  

Десятки малих річок у великих містах зникли під асфальтом, перетворені на підземні колектори, або ж висохли через засмічення й замулення джерел та криниць.  

 

Наслідки для природи та людей 

“Стан малих річок безпосередньо визначає здоров’я всієї річкової мережі країни. Вони формують водні ресурси, впливають на гідрологічний режим і якість води більших річок, а також створюють природні ландшафти”, — пояснює керівниця напряму “Вода” WWF-Україна, кандидатка географічних наук Оксана Коноваленко.  

Команда Всесвітнього фонду природи WWF-України наголошує: зникнення малих річок веде до зменшення біорізноманіття, втрати рибних ресурсів, заболочення територій та скорочення загальної річкової мережі. Це також впливає на середні і великі річки, оскільки малі водотоки є їхніми “капілярами”.  

 

Екосистемний підхід у відновленні та оздоровленні малих річок  

Локальне вирішення проблем не забезпечить загального поліпшення: необхідний комплексний екосистемний підхід. Зупинити деградацію малих річок можна лише через амбітну мету — відновлення їхніх екосистем і повернення річок до максимально природного стану. 

Методологія екологічного відновлення річки з максимальним наближенням до природних режимів повинні включати: 

Надання річці певного простору для вільного протікання, в тому числі у горизонтальній площині. 

Забезпечення безперервності потоку води і середовищ існування, відповідно, наближення гідрологічного режиму до природного. 

Під час відновлення річок важливо дати час природним процесам зробити свою роботу. Річки мають властивість до самоочищення та самовідновлення — якщо їм створити сприятливі умови (прибрати бар’єри, зменшити забруднення, дати достатній простір для течії). 

 

Один із методів оздоровлення річкових екосистем — відновлення вільної течії річок шляхом демонтажу гребель та застарілих перешкод на них.  

У цьому WWF-Україна допомагають масштабні європейські проєкти, такі як Open Rivers Programme та RESTORIVER. 

Топ-5 переваг демонтажу гребель:  

Відновлення екосистем. Будівництво гребель часто порушує природну динаміку та функціонування річок. Їх демонтаж сприяє відновленню природних процесів, таких як транспорт наносів і міграція риб. Це позитивно впливає на стан річкових екосистем, сприяє відновленню біорізноманіття та покращує умови для існування водних організмів. 

Покращення якості води. Греблі сприяють накопиченню осаду, мулу та забруднюючих речовин, що погіршує якість води. Відновлення природної течії сприяє зменшенню застою води, покращенню її аерації та природної фільтрації, що веде до підвищення якості водних ресурсів та здатності до самовідновлення (самоочищення). 

Забезпечення міграції риб і водних організмів. Вільна міграція є критичною для багатьох видів риб та інших водних мешканців, адже вона необхідна для їх розмноження, харчування та підтримання екосистемного балансу. Греблі, блокуючи ці маршрути, негативно впливають на популяції риб і змінюють природні умови для їх існування. Демонтаж гребель та застарілих перешкод дозволяє відновити ці міграційні шляхи та природні оселища. 

Зменшення ризиків затоплення. Старі або пошкоджені греблі можуть становити загрозу затоплення прилеглих територій, особливо в населених пунктах. Їх демонтаж допомагає знизити ці ризики, підвищуючи безпеку місцевого населення та територій. 

Економічна ефективність. Утримання та ремонт старих гребель може бути значно витратним. Демонтаж часто є економічно більш  доцільним рішенням у довгостроковій перспективі, дозволяючи уникнути постійних витрат на обслуговування та ремонт. 

Демонтаж гребель — це багатофункціональний захід, який забезпечує екологічні, соціальні та економічні переваги, сприяючи сталому управлінню водними ресурсами. 

Позитивні наслідки демонтажу гребель:  

1. Відновлення річкових екосистем. Демонтаж гребель дозволяє річкам повернутися до природного стану, відновлюючи їхню природну течію та динаміку. Це створює сприятливі умови для існування риб, сприяє збереженню біорізноманіття, а також відновлює прибережні зони та заплави, які відіграють ключову роль у підтримці екосистем. 
2. Покращення міграції риб. Греблі часто блокують міграційні шляхи для таких видів, як лосось, форель та осетрові, що негативно впливає на їх популяції. Демонтаж гребель дозволяє рибам вільно переміщатися по річці, що є критичним для мігруючих видів риб. 
3. Відновлення природного транспорту та акумуляції наносів. Греблі затримують значну кількість наносів, що призводить до деградації річкових дельт та прибережних екосистем. Демонтаж гребель сприяє природному транспорту та акумуляції наносів вниз по течії річки, що сприяє формуванню природних річкових берегів і долин. 
4. Зменшення ризиків аварій і затоплень. Старі або нефункціонуючі греблі можуть становити серйозну загрозу, стаючи причиною проривів, затоплень та значних збитків. Їх демонтаж дозволяє мінімізувати ці ризики, забезпечуючи безпеку для населення та майна на територіях нижче за течією. 
5. Відновлення рекреаційного потенціалу. Греблі часто змінюють природний вигляд річок, що може негативно впливати на туризм та відпочинкову інфраструктуру. Їх демонтаж сприяє поверненню природних ландшафтів, створенню нових зон для відпочинку та залученню туристів. 
6. Економічні переваги. Демонтаж застарілих і нефункціонуючих гребель дозволяє уникнути витрат на їхнє обслуговування і ремонт. Крім того, відновлені річки відкривають нові економічні можливості, такі як розвиток екотуризму, рибальства та інших природозалежних галузей. 

У випадку, якщо повна ліквідація бар’єрів неможлива, для покращення гідроморфологічного  стану річки рекомендовано впроваджувати заходи зі створення регульованих водопропускних споруд, впровадження екологічних попусків води з урахуванням потреб ділянок річки, розташованих нижче за течією, та створення обвідних каналів з рибоходами. 

Команда WWF-Україна підкреслює: вільнотекучі річки — це не лише вимога національного екологічного законодавства, а й важливе євроінтеграційне зобов’язання України як країни-кандидата на вступ до Європейського Союзу.   

Про Open Rivers Programme  

Понад 1,2 мільйона різноманітних штучних перешкод — від гребель і шлюзів, кульвертів, порогів та інших інженерних споруд — переривають безперервність течії річок по всій Європі. Багато з цих конструкцій вже давно втратили своє призначення, але досі шкодять природі. Вони порушують вільну течію річок, блокують перенесення частинок річкових наносів і поживних речовин, а також часто є непереборним бар’єром для водних мешканців. Це послаблює стійкість річкових екосистем та зменшує їхню здатність до самовідновлення, підтримки якості води та біорізноманіття. Наслідки — драматичні: з 1970 року чисельність мігруючих прісноводних риб у Європі скоротилася на 75%.  

Open Rivers Programme – це міжнародна програма, спрямована на подолання проблеми фрагментації річок у Європі шляхом фінансової підтримки проєктів з видалення гребель та інших штучних перешкод, з метою відновлення вільної течії річок  збереження біорізноманіття. Програма була створена завдяки фінансовій підтримці благодійного фонду “Аркадія” (Arcadia), який працює у сферах захисту природи, збереження культурної спадщини та відкритого доступу до знань. 

Про RESTORIVER 

Проєкт RESTORIVER спрямований на підвищення здатності річок і їх прибережних зон адаптуватися до змін клімату, що потенційно може знизити ризик посух, повеней і тривалих теплових хвиль. Оскільки ці ризики становлять особливу загрозу для урбанізованих територій (через високу густоту населення та дефіцит зелених зон), проєкт зосереджений на міських і приміських районах у басейні Дунаю. 

Проєкт RESTORIVER підтримує Програма Interreg Danube Region Programme, яку співфінансує Європейський Союз. Він охоплює 6 країн – Болгарію, Хорватію, Угорщину, Румунію, Сербію, Словаччину та Україну. WWF-Україна також серед партнерів проєкту.

Джерело: WWF

Джерело