Пан Андрій — вже понад 15 років працює в «Укренерго». За цей час пройшов шлях від чергового електромонтера до начальника підстанції. Після повномасштабного вторгнення робота нашого колеги опинилась за лічені кілометри від лінії бойового зіткнення.

«З 2022 року наша підстанція стала постійною мішенню для ворога. Вже у перший рік війни до нас прилетіли ворожі ракети. Тоді були серйозно пошкоджені станційні будівлі, згоріло багато обладнання. Двоє чергових працівників отримали травми, не встигнувши залишити підстанційний щит керування. Відтоді — ворог не полишає спроб залишити українців без світла та занурити у суцільну пітьму. Але ми стаємо цьому на заваді», — так наш колега розповідає про свої робочі будні.

Ворожі атаки і відновлення роботи високовольтного обладнання після них — це те, що відбувається на очолюваній паном Андрієм підстанції фактично постійно. «Наш персонал не потрібно мотивувати, кожен виконує свою роботу з глибоким розумінням, що світло має бути в кожній українській оселі. Попри небезпеку, холод, спеку, втому — ми працювали і працюємо як єдиний механізм. Я пишаюсь своїм колективом і вдячний кожному з колег за професіоналізм і неймовірну самовіддачу. Дехто із підлеглих працює на підстанції вже по 30-40 років. Улюблена робота — ось найкраща мотивація для енергетиків! Приємно, що при цьому приходять і молоді спеціалісти, які переймають досвід старших. Це, безумовно, надихає і додає впевненості в майбутньому», — каже пан Андрій.

А нам додає впевненості сумлінна і самовіддана праця колег. Таких, як пан Андрій та колектив його підстанції. Попри щоденні звуки ворожих обстрілів зовсім неподалік — ви щоденно йдете на роботу, щоб в оселях українців було світло. Дякуємо!