У 17-ту неділю після Зіслання Святого Духа, 5 жовтня 2025 року Божого, у соборі святого Юра у Львові владика Володимир виголосив проповідь на євангельський уривок від Матея (Мт 15, 21–28) про жінку хананейку.
У своєму слові архиєрей роздумував над тим, чому Ісус виходить за межі Галилеї у «поганський край» і як зустріч із вірою жінки-хананейки показує силу молитви, витривалості та материнської любові. Проповідь владики Володимира торкалася теми пошуку Бога, труднощів віри, а також глибокого значення молитви матері за дитину.

1. Ісус іде за межі рідного краю
Сьогоднішнє євангельське слово провадить нас у поганський край, куди приходить Ісус. Чому Він туди пішов, чому покинув рідну Галилею і пішов немов би за кордон, навіть якщо це було біля 40 км від Галилеї? Брак віри та турбота про спасіння людей спричинили, що Ісус покинув рідний край і пішов туди в пошуках заблуканих.

2. Драма поганства і пошук Бога
Хананеї як погани чи язичники не мали особового Бога. Тоді повставали божки, бо людина в своїй суті є релігійна. Але бракувало Бога для людини. Це і є драмою поганства. В таких випадках процвітає магія, ворожіння…
І ось підійшла до Ісуса жінка хананейка, людина цього краю, просити за свою дочку, яку мучив біс. Можливо, ця жінка шукала помочі в різних цілителів, божків, яким поклонялася, але безуспішно.
Страждання дитини привели її до Ісуса Христа. Можливо, вона чула про Спасителя, якому біси коряться.
Вона знала, що ізраїльський народ очікує Месію, а деякі вважають саме Його Месією.

3. Молитва жінки та природа спокуси
У своєму безвихідному становищі жінка кричить, формулюючи молитву: «Змилуйся наді мною, сину Давида! Біс тяжко мучить мою дочку».
Ця біснуватість, напевно, мала свою причину, джерело.
Спочатку все є на рівні спокуси, яка приваблює, пропонує на перший погляд щось приємне, але має мету знищити людину. Ніколи не знаємо, де диявол розставляє свої пастки. Але це не означає, що ми маємо бути в страсі і нікуди не ходити.
Важливо мати достатньо світла Божої благодаті, щоб їх бачити, відчувати та обминати. Коли від Бога віддаляємося, втрачаємо з Ним контакт, тоді приходить альтернатива — у вигляді божків.

4. Ісус мовчить: урок терпеливої віри
Жінка нічого не вимагає, не покладається на якесь право, а просить помилування. Помилування означає скерувати ласку.
Тут є для нас певна трудність — ми не розуміємо поведінки Ісуса.
Він не реагує відразу на прохання жінки. Той, який завжди говорить про любов до людей, у даній ситуації мовчить. Чує, але не відповідає. Уже учні заступаються за жінку.
І тоді є відповідь Ісуса — на перший погляд вона може здаватися жорстокою: Він не каже, що не допоможе, бо зайнятий іншими справами, а тому що ця жінка не належить до ізраїльського народу.

5. Діалог, що відкриває серце
Ісус пішов у поганський край, і як це поєднати з Його словами?
Подивімося на Ісуса і жінку — тут можна зауважити процес переміни, бо все потребує часу.
Ізраїльтяни ненавиділи поган, називали їх псами. Ісус уже злагіднює мову, кажучи: «Не личить брати хліб у дітей і кидати щенятам».
Жінка в діалозі з Ісусом аргументує, що щенята їдять кришки, що падають зі столу. Тоді їли в напівлежачій позиції, тому була більша ймовірність, що кришки хліба падали на підлогу.

6. Символіка хліба і віри
Погани не отримували хліба у переносному значенні, бо не приймали Ісуса Христа за Месію.
А сам Ісус говорить про себе: «Я — хліб життя!» (Ів 6,48).
Жінка хананейка знайшла в Ісусі Месію, бо називає Його Сином Давида. А Ісус відразу не реагує, бо чекає на віру людини.
Можна запитати: а може, це були лише емоції чи захоплення в стані безвихідного становища? Чи якийсь меркантильний хід? — Ні. Поганка виявляє віру в Ісуса Христа.

7. Мовчання і дія Бога
Свого часу я почув такий вислів: «Коли ми говоримо до Бога — то Він слухає. Коли мовчимо — Бог говорить до нас, і ми маємо можливість Його почути. А коли віримо — то Бог діє».

8. Дар, який перевищує матеріальне
На Сході жінки здебільшого просили для дітей милостиню.
Ісус сам не мав нічого матеріального, щоб дати, але дав щось більше — духовне, виганяючи біса. Він тим самим дарує людині надію, майбутнє. Тоді людина має ресурс і все решта собі здобуде.
Якби дав їй, наприклад, гроші чи хліб, вона б наступного дня знову там стояла.

9. Сила віри і молитви матері
Ісус також показує, що людина має властивість змінюватися — лише треба дати їй шанс.
Можна поставити провокативне питання: а що привело до зміни думання самого Ісуса? Віра жінки!
Релігія і наука Ісуса базується на вірі, а не законі. Він не дивиться на походження людини.
Навіть якщо Ісус у даному випадку на перший погляд виглядає жорстоким, Він реагує внаслідок молитви-прохання жінки і любові матері.
Можна сказати по-людськи: для Ісуса був сенс покинути стежки свого дитинства, рідну Галилею, щоб знайти віру в поганському краї.
У даному випадку також вказана важливість молитви матері за дитину. Тому дуже похвально, що в наших парафіях, зокрема тут, у соборі, є дві спільноти «Матері в молитві».

10. Заклик до молитви і довіри
Нехай наша молитва лине сьогодні з глибини серця, щоб її почуло ціле небо!
Пресвята Богородице, захисти нас Твоїм покровом від ворогів, виблагай перемогу та справедливий мир!

Джерело