Архиєпископ і Митрополит Львівський Ігор звершив чин пресвітерського рукоположення диякона Михайла Филянця.

Звершивши пресвітерське рукоположення, Митрополит Ігор звернувся до отця Михайла Филянця такими словами:

— Святий апостол Павло закликав своїх вірних, щоб були стійкими у служінні Богові через послугу ближнім! Він переконував, що вчинене добро з любові до Бога, хай воно буде маленьким, як пригощення «чашкою води» (пор. Мр 9,41), але перед Господом, перед могутнім Богом, кожен вчинок великий та значний! Пам’ятаймо та любімо ближніх добрими ділами, а не лише словами! Бо слово – звук і сила, а діло – праця, дія і добрий результат! Учень Христа закликає, щоб бути стійкими, тобто, не одноразово відзначатися добрим ділом, а постійно чинити позитив у житті. Господь знає не лише наші вчинки, він добре проникає наші думки та наміри! У своєму писанні апостол пригадує про збирання пожертв, тобто, допомоги потребуючим, діла милосердя. Дає цікаву свою пораду, щоб першого дня тижня відкладати й зберігати те, що хто може дати для підтримки потребуючих! Заохочував мати готовий дар, а не збирати тоді, коли він прибуде. А зібрані кошти, як дар, за його розпорядженням понесуть у Єрусалим.

Святий євангелист Лука описав подію в одному місті, коли Ісус навчав велику кількість зібраного люду. Апостол підкреслив, що науку слухали, також, фарисеї та законовчителі, крім, простолюддя. Народу зібралося дуже багато, які прибували з різних околиць, бо Ісус навчав, оздоровляв недужих та виганяв злих духів, й люди користали з такої послуги. Навіть, на ліжку принесли паралізованого чоловіка, якого опустили перед Ісусом в кімнаті через стелю, бо не могли ближче приступити через многолюддя. В акті цих людей, які принесли недужого, Ісус побачив їхню віру й промовив до хворого: «… Чоловіче, відпускаються тобі твої гріхи» (Лк 5,20). Слова Ісуса про відпущення гріхів сильно й неприємно вразили книжників та фарисеїв, бо вони міркували, що лише Бог може гріхи відпускати? І правильно думали, але Ісуса не признавали за Бога. Ісус, як Син Божий, пізнав їхні скриті думки, не очікував їхньої реакції на зовні, але виявив присутнім мислення вчених у писанні, а свою дію підтвердив вчинком. Ісус назвав себе Сином Людським, підкреслюючи, що має владу на землі гріхи відпускати і спокійно відізвався до паралізованого: «… Кажу тобі, встань, візьми своє ложе та йди до своєї оселі» (Лк 5,24). І оздоровлений піднявся, не потребував реабілітації, його м’язи й суглоби служили доброму рухові, ще й взяв речі, на яких лежав й пішов до оселі славлячи Бога. Книжники й фарисеї, їхні прихильники, застидавшись, вперто мовчали, а Ісус аргументував противникам, що він Бог: і гріхи відпускає, і людину з хвороби зцілює! Жодної реакції не відбулося від супротивників Христа, які не вірили йому як Богові та очікували нагоди, щоб його ловити на слові чи способі діяння?

Відомо, що впертість ворогів Ісуса, привела їх до важких нелюдських вчинків: Ісуса видали на суд та розіп’яли. Їх ще тривожила аргументація Христа, що він воскресне, але старання запобігти цій події не дала ворогам жодного результату: Христос воскрес!

Дорогий отче, священнику Михайле, Господь покликав тебе до служіння без жодної твоєї заслуги, бо написано: «… кличе тих, кого сам хотів, і вони прийшли до нього» (Мр 3,13). Дякую тобі, що ти прийняв поклик Ісуса – це перший крок; а наступні кроки відбуватимуться протягом усього твого життя, чого не можна забувати: «… Хто хоче за мною іти, хай зречеться себе самого, візьме свій хрест та йде за мною» (Мр 8,34). Господь не обіцяє легкого та вигідного життя, лише пригадує про хрест, складності життя, які необхідно долати.

Пам’ятай про Господа, доброчесний отче Михайле, який, завжди, з простягнутою рукою допомоги перебуває біля тебе, як було на морі з потопаючим святим апостолом Петром: «І зараз Ісус, простягнувши руку, схопив його…» (Мт 14,31). Довіряй своє життя нашому ласкавому й доброму Спасителеві, бо: «Син Людський прийшов знайти і врятувати те, що згинуло» (Мт 18,11). Господь рятує тебе, допомагай йому рятувати інших, це – твоє завдання! Хай пресвята Богородиця допомагає тобі в ділі освячення твоєї душі!

Джерело