Владика Петро Голіней очолив панахиду за Кирилом Трильовським у Коломиї
Сьогодні, 19 жовтня, на давньому цвинтарі «Монастирок» у Коломиї відбулася панахида у 84-ті роковини відходу до вічності засновника товариства «Січ», голови Бойової управи Українських січових стрільців, адвоката — Кирила Трильовського.
На запрошення командування 17 окремого батальйону радіоелектронної боротьби імені Кирила Трильовського, поминальну панахиду очолив владика Петро Голіней, єпископ-помічник Коломийської єпархії УГКЦ. Йому співслужив військовий капелан батальйону отець Юрій Захаревич.
Під час проповіді владика Петро звернувся до присутніх зі словами:
«Забута в історії людина… Але в Бога ніщо не є забуте, і ніхто не є забутий. Мені дуже приємно, що відтепер ім’я Кирила Трильовського пов’язане з вашим бойовим підрозділом Українського війська. Кирило Трильовський походив із Золочівщини. Як син греко-католицького священника, він разом із батьком неодноразово змінював місце служіння, так опинився на Покутті. У його серці жив поклик пробудити українську молодь до усвідомлення власної гідності та творення рідного. Саме тому він заснував перше руханково-пожежне товариство “Січ”. Навряд чи він міг тоді уявити, що цей рух невдовзі охопить усю Галичину, що юнаки й дівчата в українських одностроях збиратимуться на змаганнях, плекатимуть фізичну силу, а понад усе виховуватимуть у собі любов до Батьківщини та гордість за те, що вони — українці. І коли вибухнула Перша світова війна, саме ті “січі” стали підґрунтям для формування першого українського війська XX століття — Українських січових стрільців.
Дуже зворушливо, що понад сто років потому українське військо знову стоїть у тяжкій боротьбі, під тим самим малиновим стягом, про який писав Кирило Трильовський: “Гей, там на горі Січ іде, гей, малиновий стяг несе…” Ви надихаєтеся прикладом тих, хто залишив свій слід в історії України, і самі сьогодні пишете нову її сторінку».
Після молитви отець Юрій Захаревич подякував Преосвященному владиці Петру за присутність та змістовне слово про життя і діяльність Кирила Трильовського, важливе для сучасних захисників України.
На згадку про спільну молитву командир батальйону підполковник Віктор Тороватов вручив єпископу пам’ятну подяку із шевроном підрозділу. Крім того, отця Юрія Захаревича відзначено нагородою Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України — нагрудним знаком “Повітряні Сили ЗСУ”. Нагороду вручено за ревну душпастирську опіку, задоволення духовно-релігійних потреб військовослужбовців та їхніх родин, релігійно-просвітницьку діяльність і жертовне служіння у час воєнного стану, а також із нагоди Дня військового капелана.
Стаття та світлини: Вікторія Свищук
