Напевно, у кожної дитини першим словом було «мама».

Завжди вона поруч. Спостерігає, як ми починаємо повзати, потім – як вчимося ставати на ноги. Рахувала кроки. Не спала, коли в нас щось боліло, адже боліло і в неї.

Хвилюється, підтримує, розповідає, навчає, готує смачну вечерю.

Та й взагалі завжди чекає вдома.

Її серце зіткане з ниток добра, ніжности й любови.

Мама, ненька, матуся. Теплі слова. І всі вони називають одну людину – твою маму.

Зливаються в одне почуття як для дитини, так і для дорослої людини – мама!

Мама завжди зрозуміє і прийме тебе таким, який ти є, – підліток ти чи зовсім дорослий.

Для мене ненька – це теплі спогади, щирі розмови, ніжні обійми.

Так, моя мама – найкраща!

Анастасія, 16 р.

Я не зумію описати свою маму. Здається, я неспроможна донести всю свою вдячність.

Для мене мама – вічний срібний гіацинт, який цвіте серед пурпурових гір.

У біляву зиму, серед часток гострих лез жоден меч не зачепить гіацинту, не розіллє його блакитної крови; лиш торкнеться стебла – розіб’ється на тисячі друзок дзеркал-трофеїв, які поглине зголодніла золота земля.

Серце її сильне, але ще сильніша сила волі, яка живе окремо всередині душі.

Вона дарує мені світ, цілком і весь: і небо, і сонце, і зелені вулиці лляних лісів.

Її смарагдові очі сповнені сенсом і харизмою, яка стане підґрунтям для мого буйного розуму, що має змогу формуватися на високих цінностях еліт.

Слова і голос – наче арфа, що виконує найдосконалішу сонату, яка бринить у голові життям безсмертної пам’яти.

Мамо, чи не скажу, що ти найдорожча в житті?

Ні! Не повторю цих примітивних, буденних вічних слів, адже поеми вже їх описали, адже, як клятву, закарбували ці слова, що повторюються щосьогодні, щозавтра…

Але знову, не дібравши слів, скажу:

«Мамо, ти найдорожча мені у світі!»

Софія, 8-й клас

Мама – найпоширеніше слово, що звучить із вуст кожної дитини. Завдяки їй – перший та останній подих. Матуся дає тепло, добро, підтримку та любов. Моя любов до мами безмежна. Мати завжди надихає та допомагає. Коли дивишся в її глибокі очі, то життя стає скарбом, бажаєш щось робити. Саме завдяки мамі я вивчаю не тільки звичаї та традиції, а й навчаюсь життя загалом. Мама передає свою мудрість, вона хоче зробити дитині якнайкраще, піклується про неї.

Для кожного своя мати найкраща та найдорожча в цілому світі. Тож до неї треба ставитися з повагою і вдячністю.

Мамо, дякую за твої безсонні ночі задля мене, дякую за колискові, дякую за тепло, безпеку, підтримку, за безмежну любов, за те, що слугуєш мені опорою в житті.

Антон, 6-й клас

Моя матуся неймовірна, красива і розумна. Вона художниця, малює краєвиди. З білого полотна мама робить синє небо з білими хмарами, вогняне сонце, річку й гори, ліс і степ.

Аня, 5-й клас

Мама – найкраще, що є на світі. Вона є рідною людиною, їй ти можеш довірити все. Матуся – це велика планета. Люблю її неймовірно. Моя мама найкраща у світі, її очі, як небо. Дивлячись на неї, я думаю, яка моя мама гарна україночка.

Софійка, 5-й клас

Мама як пір’їнка, завжди зможе тобі допомогти, підтримати та любити тебе вічно. Вона – як сонечко, як місяць, як квітка. У мами чисті розум та душа. Вона – як зірка в небі. Мама в мене одна. Мамо, я тебе люблю!

Юля, 5-й клас

В обіймах моєї матері – найтепліше. В її темних, як нічка, очах видно вогники любови та ніжности. Її волосся пахне літніми вечорами, а рука її приємна, як найдорожча тканина. Голос – як бандура на прохолодному вітрі, а усмішка – як найсмачніші персики, солодка!

Ярина, 5-й клас

Мама – це, безумовно, найдорожча людина, яка народила мене, виховує і взагалі життя своє присвятила дітям. Мама повністю віддає мені свою любов. Я відчуваю її щоденну присутність.

Як будь-яка мати, вона намагається мене вберегти, застерегти й допомогти в будь-якій ситуації. Я дуже вдячна їй. Мама підтримає мене в тяжку хвилину та знайде вихід зі складної ситуації. Вона дуже турботлива, у неї завжди можна знайти підтримку й теплі слова.

Марія, 8-й клас

Мама – найбільша любов, ніжність, турбота та підтримка в моєму житті. Вона завжди поруч, коли мені потрібна порада.

Моя мама – людина, яка вміє слухати мене і знайти правильні слова, щоб підтримати. Не раз вона підказувала мені рішення проблем, які здавалися нерозв’язними.

Мої спогади про маму ще з дитинства заповнені ніжністю, турботою та затишком, адже вона завжди була зі мною і дбала про моє здоров’я та щастя.

Моя мама – це найрідніша людина у світі, яка ніколи не осудить, а тільки підтримає. Я безмежно вдячна їй за те, що вона завжди поруч, за те, що вона в мене є!

Арина, 8-й клас

Моїм найкращим другом є мама. Тільки їй я можу розповісти та довірити будь-яку таємницю, навіть найбільшу. Вона ніколи не відмовить у допомозі й дасть ту пораду, яка дійсно потрібна. Мама завжди каже, що між людьми має бути довіра. Вона вчить мене добра, допомагати всім, хто потребує моєї допомоги. Її слова завжди підтверджені діями – мама ніколи не зробила нікому нічого поганого. Іноді, коли буває сумно, так приємно торкнутися маминого плеча й просто помовчати. Вона не ставить зайвих запитань, а чекає, коли я сам запитаю її. Мама ніколи не намагається нав’язати свою думку, вона поважає мене як особистість і завжди намагається підтримувати в усьому. Якщо я помиляюся, мама ніколи не свариться, а м’яко вказує на помилки й підказує, як можна їх виправити.

Саша, 8-й клас

Джерело