26 жовтня 2025 року Преосвященний владика Василій Івасюк, правлячий Архиєрей Коломийської єпархії УГКЦ, із душпастирським візитом відвідав храм святої Параскеви, що в селі Камінне, де відзначили храмове свято, 325-річчя храму, уділили дияконські свячення та посвятили катехитичний центр.

На подвір’ї храму владику зустріла численно зібрана молодь і парафіяни разом із духовенством.

На Архиєрейській Божественній Літургії владиці співслужили: о. Володимир Найда — парох храму; о. Василь Панівник — протопресвітер Тисменичанський; о. Роман Кіцелюк — синкел у справах священничих родин; о. Сергій Триф’як — синкел у справах соціального служіння; о. Дмитро Мішко — сотрудник парафії; о. Юрій Виксюк; о. Михайло Цюрпіта; о. Володимир Ділета; о. Андрій Будзак — директор благодійного фонду «Карітас-Надвірна»; о. Степан Лящун; о. Роман Григораш, а також диякони Микола Врубель, Іван Гедзик і Віктор Шабадас.

Після прочитання Євангелія владика Василій виголосив проповідь:

«Не плач». Сьогодні ми бачимо застосування недільного Євангелія в практичному житті. Слово Боже змальовує Ісуса Христа як джерело життя, що приходить на допомогу людині. Син Божий несе в собі любов до життя. Відсутність любові й милосердя серед християн перетворює їхнє життя на пустий звук. Як тут поступати? Не осуджувати один одного, а подивитися на себе. У ближнього видно в оці скалку, а в себе — цілий лісоповал.

Євангелист Лука змальовує ікону Божого милосердя, коли Христос воскрешає померлого сина вдовиці з міста Наїн. Ісус зустрічає при міській брамі похоронну процесію: «Виносили мертвого сина, єдиного в матері своєї, що була вдовою» (Лк. 7:12). Жінка була в розпачі, бо втратила свого захисника і надію. Її син лежить тепер мертвий.

Люди з міста співчували вдовиці й водночас спостерігали за Ісусом. Смерть людини є неминучою і чекає кожного. Однак Христос побачив глибину страждання матері й «зглянувся над нею». Спаситель підходить до мар і торкається померлого, порушуючи юдейські закони. Він торкається холодної руки саме там, де лікар шукає пульс життя. І з Його серця в серце юнака вливається життя! Господь промовляє: «Юначе, кажу тобі, встань!» (Лк. 7:14), бо Він «є воскресіння і життя» (Ів. 11:25).

Любіть один одного, а не шукайте негативу у ближнього. Не залишайте свою душу в гріхах п’янства, розпусти, ворожбитства! Щодня багато людей помирають нерозкаяними, а тому Слово Боже кличе: «Біжіть, рятуйте своє життя!» (Бт. 19:17).
Священники, кожного дня допомагайте рятувати людські душі, щоб Господь воскресив їх, як сина вдовиці, ще перед виходом за місто. Ми з вами прямо відповідальні перед Богом за людські душі!

Нині Церква згадує Ісуса Христа як Царя світу. Христос-Цар — джерело благодаті, хоча Його Царство не від світу цього. Народе України, впади на коліна перед Христом-Царем і в покаянні проси волі та запишися до книги життя добрими ділами.

Після виголосу «І нехай будуть милості великого Бога» відбувся Чин поставлення піддиякона Віктора Шабадаса в сан диякона.

Потім Літургія продовжилася, а по її завершенні владика Василій подякував отцю пароху, отцю сотруднику, отцю декану та всім присутнім священникам, подякував місцевій владі, меру, а також хористам за чудовий спів.

Слова привітання з уст Архиєрея пролунали й на адресу новопоставленого диякона Віктора Шабадаса:

«Дорогий брате, це служіння не є легке, і в житті не все просто, але це служіння є благословенне. Головне — чисте серце і совість, і все буде добре. Пам’ятай, що ти робиш, пам’ятай, що Господь поруч із тобою. Якщо щось не так — Він завжди поправить, але ти мусиш бути чемним».

Після привітання владики до нового диякона слова подяки прозвучали з вуст отця Дмитра, який подякував владиці за архипастирський візит, за уділення ще однієї Святої Тайни дияконства, за очолену Літургію, за щирі молитви та батьківське слово. Він також побажав владиці, цитуючи Блаженнішого Святослава, «у здравії, спасенні й посіщенні Святого Духа — на многая і благая літа».

Опісля до всіх присутніх звернувся мер міста Івано-Франківська Руслан Марцінків, який зазначив, що це — велична подія для громади: 325-річчя храму. Він побажав владиці Божого благословення, міцного здоров’я, вручив квіти, подякував отцям Василю Найді та Дмитрові Мішку, а також привітав отця з іменинами, побажавши многих літ.

Після привітань владики та мера були зачитані патріарші й єпархіальні грамоти для парафіян.

Далі молодий диякон висловив вдячність єпископові, сказавши:

«Високопреосвященний владико, дозвольте сьогодні подякувати вам. Тиждень тому ви уділяли мені Святу Тайну Подружжя, а сьогодні — дияконські свячення. Дуже вам дякую за те, що ви у нас є, за вашу підтримку й допомогу. Нехай Господь дарує вам многії і благії літа».

Після всіх подяк владика Василій уділив благословення вірним через мирування. Опісля священники звершили на подвір’ї храму Чин малого освячення води.

По завершенні водосвяття владика посвятив катехитичний клас, названий на честь Блаженного Миколая Чарнецького, покровителя Коломийської єпархії.

Стаття: піддиякон Микола Косюк
Світлини: піддиякон Микола Брунь

Джерело