У Києві презентували результати опитування, метою якого було з’ясувати, наскільки зручно мешканцям користуватися інформаційними ресурсами та послугами міської влади. Як повідомила заступниця голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Марина Хонда, результати опитування стануть основою для оновлення міської комунікаційної політики.

«Безбар’єрність – це коли можеш легко знайти і зрозуміти інформацію. Особливо інформацію, яка стосується життя у своєму місті. Щоб розуміти, як зробити міські комунікації доступнішими, місто ініціювало дослідження ефективності комунікаційних каналів Київської міської державної адміністрації та аналіз бар’єрів», – розповіла Марина Хонда.

Вона повідомила, що опитування, яке тривало з 19 червня до 10 серпня 2025 року, охопило понад 4 500 мешканців столиці. Переважна кількість опитуваних відповідали онлайн. 1500 респондентів та респонденток було опитано офлайн – зокрема, клієнтів і клієнток різних соціальних та реабілітаційних установ столиці.

Половина опитаних (51%) – представники груп людей, які можуть часто стикатися з бар’єрами. Зокрема, це люди з інвалідністю, люди з порушеннями зору або слуху, представники маломобільних груп, внутрішньо переміщені особи, люди старшого віку, батьки маленьких дітей.

За результатами опитування більшість респондентів (понад 70%) відзначили, що отримують необхідну інформацію від міської влади, однак майже половина з них вважає, що не завжди розуміє, як скористатися послугами чи звернутися по допомогу. 60,7% опитаних стежать за діяльністю КМДА, її структурних підрозділів через застосунок Київ Цифровий, а 49,1% – у Telegram. 

Учасники опитування оцінили, наскільки зрозуміло, зручно й своєчасно вони отримують інформацію від міської влади. Так, доступність для сприйняття (читабельний шрифт, наявність озвучення чи переклад жестовою мовою) оцінили на 3,39 із 5, доступність для розуміння (просту мову) – на 3,29 із 5, своєчасність отримання інформації – на 3,24 із 5.

42,6% респондентів відзначили позитивні зміни у фізичній безбар’єрності, 37,2% – у цифровій доступності, 33,5% – в інформаційній. Водночас найменше покращень опитувані помітили в економічній сфері – лише 13% респондентів.

«Дослідження допомагають побачити, що за кожним бар’єром стоїть конкретна людська потреба – зрозуміти, почути, отримати підтримку. Саме тому важливо не просто збирати дані, а застосовувати їх для реальних змін: робити міські сервіси більш людиноцентричними, навчати, розширювати формати комунікації», – підкреслила Марина Хонда.

На основі висновків дослідження КМДА планує вдосконалити стандарти інклюзивної комунікації для структурних підрозділів, збільшити частку субтитрування та перекладу жестовою мовою відеоконтенту, створити систему  навчання для відповідальних за комунікацію в структурних підрозділах, щоб підвищити ефективність комунікацій. Крім того, у планах збільшити кількість навчань цифровим навичкам для людей старшого віку та загалом тренінгів з медіа- та цифрової грамотності.

Над дослідженнями, ініційованими Київською міською державною адміністрацією, працював Благодійний фонд «Рокада» за фінансової підтримки Агентства ООН у справах біженців в Україні (УВКБ ООН). Опитування проводилося в межах реалізації Плану заходів із створення безбар’єрного простору в місті Києві, затвердженого мером Києва Віталієм Кличком. 

«Дуже важливо, що питання безбар’єрності викликає цікавість у широкого загалу. Йдеться не лише про фізичні перешкоди, а й доступність у всіх сенсах цього слова. Тому ми намагалися комплексно вивчити це питання, щоб зрозуміти, які бар’єри виникають для різних соціальних груп у комунікації з міською владою. Дуже хочеться, щоб столиця стала прикладом безбар’єрності для всієї України», – додала Голова правління Благодійного фонду «Рокада» Наталія Гуржій.

Із повним текстом результатів дослідження та презентацією можна ознайомитись на Офіційному порталі Києва в розділі «Безбар’єрність», а також на сайті БФ «Рокада».