🇺🇦Маріуполь пам’ятає! Український «Фелліні»: «Вмерти не страшно, страшно вмерти в неволі…»

🪖Савчук Сергій Вікторович, позивний «Фелліні» (28.01.1994 – 07.04.2022) – старший сержант, інструктор батальйону вишколу «Азову» (в/ч 3057 НГУ).

Він народився у с. Яворівка Вінницької області. Ріс звичайним хлопчиком. Захоплювався спортом цінував дружбу, захищав слабших і безмежно любив молодшого брата.

🫡По закінченню місцевої школи вступив до Вінницького національного аграрного університету, отримав диплом за спеціальністю «Менеджер». Працював у торгівлі, в охороні та лісництві, поки не вирішив присвятити своє життя військовій справі. Спочатку пройшов вишкіл у Французькому легіоні, а у 2019 році долучився до «Азову». Закінчив військову школу імені полковника Євгена Коновальця, отримав звання сержанта, згодом – старшого сержанта, та працював інструктором 2-го відділення інструкторів навчальної роти батальйону вишколу особового складу в/ч 3057 Національної гвардії України.

☝️Дуже скоро за Сергієм закріпилось псевдо «Фелліні», адже він завжди був позитивним, усміхненим, все переводив у жарт. У розмовах з мамою Сергій так пояснював власний вибір військової служби: «Я обрав свій шлях. Ти мене не зупиниш. Зі мною може статися все, що завгодно і в мирному житті. Це моя дорога». Побратимам завжди говорив: «Вмерти не страшно, страшно вмерти в неволі».

Сергій зустрів повномасштабне вторгнення у Маріуполі. Рідним він говорив, що все добре, виконують свою роботу. Не розповідав про пекло, яке коїться у блокадному місті.

30 березня 2022 року мама Галина відчула тривогу в його голосі, ніби прощання. Сергій лише сказав, що дуже любить родину і попросив маму берегти себе.

💔7 квітня 2022 року захисник прийняв свій останній бій на Маріупольському металургійному комбінаті імені Ілліча. Загинув на руках побратима, командира групи, коли куля влучила під бронеплиту.

«Він прийшов у полк, бо хотів бути корисним для Української нації. Під час боїв у Маріуполі спочатку був командиром групи, а коли з хлопців майже нікого не залишилося у живих, то працював уже як стрілець», – згадував бойовий побратим Михайло Жарков на псевдо «Мішаня».

🥀Указом Президента України від 17 квітня 2022 року посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

😢Тіло Сергія Савчука досі не повернуто на рідну землю. Мама Галина не може прийняти втрату. Вона чекає сина щомиті, адже немає могили, до якої можна прийти: «Допоки сина не знайдуть, доки не побачу, я до кінця не зможу прийняти того факту, що Сергій загинув і його немає серед живих. Я щомиті на нього чекаю»…

🕯️Вічна пам'ять і слава Героям!

Більше про життя та подвиг Героя – в онлайн Книзі Пам’яті Маріупольського краєзнавчого музею