Митрополит Володимир звершив архіпастирський візит у парафію влкмцц. Параскеви П’ятниці у селі Старуня
З нагоди 100-літнього ювілею храму влкмцц. Параскеви П’ятниці, що у селі Старуня, Солотвинського протопресвітеріату, у неділю, 2 листопада, до парафіяльної громади завітав Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.
На церковному подвір’ї Митрополита урочисто зустріли діти та парафіяни на чолі з адміністратором парафії о. Іваном Херманчуком. Після привітань Владика Володимир очолив у храмі Архієрейську Божественну Літургію. Йому співслужили о. Іван Херманчук, протопресвітер Солотвинського протопресвітеріату о. Володимир Вишнівський, священнослужителі парафії та запрошене духовенство Івано-Франківської Архієпархії.
Під час богослужіння Митрополит Володимир звернувся до вірних із пастирським словом, роздумуючи над євангельською притчею про сіяча. Владика наголосив, що Слово Боже має силу перемінювати людське серце, однак плоди воно приносить лише тоді, коли людина приймає його з відкритістю й щирою вірою.
«У сьогоднішньому Євангелії Ісус Христос розповідає притчу про сіяча, який сіє зерно. А зерно — це Слово Боже, — зазначив Архієрей. — Ісус Христос Своє вчення часто промовляв у притчах, які брав із щоденного життя людей. У притчі про сіяча Господь порівнює відносини між Богом і людьми, які неоднаково сприймають Його Божественну науку».
Владика наголосив, що серце людини — це поле, на яке падає зерно Божої науки. Від того, наскільки воно очищене від «бур’янів» гріха й байдужості, залежить, чи дасть це зерно добрий плід:
«Однакове здорове насіння падало на неоднаковий ґрунт: одне — обабіч дороги, інше — на каміння і між терня. Щось подібне діється з Божою наукою. Притча про сіяча і зерно, яке падає на різний ґрунт, має на меті пояснити нам, яку велику роль у нашому житті відіграє Боже Слово. Ми щонеділі й свята приходимо до храму, щоб почути це Слово і зробити його дороговказом нашого життя», — пояснив Митрополит.
Також Архієрей звернув увагу на те, що Христове вчення має особливий авторитет, бо Сам Спаситель навчає не від Себе, а від Отця.
«На світі немає більшої й зрозумілішої науки, як наука Ісуса Христа, бо Він Сам говорить: “Моя наука — не Моя, а Того, Хто послав Мене”(Ів. 14, 24). Тому вартість і значення навчання Ісус опирав на авторитет Самого Бога», — підкреслив проповідник.
На завершення проповіді Владика Володимир закликав вірних берегти у своїх серцях зерно Божої науки та примножувати його у добрих вчинках:
«Які щасливі ті люди, які своїми серцями стали подібні до доброї землі! І, напевне, кожен тут присутній бажав би, щоб це було його серце. Але для того, аби здійснилося наше бажання, все залежить від нас самих, від того, як будемо сприймати Слова життя вічного. Нехай же це Слово Боже буде для нас усіх великим, неоціненним скарбом, щоб наш духовний ґрунт видав плоди добрих вчинків, а Небесний Отець не залишив нас без Своєї великої нагороди».
Після Літургії Архієпископ вручив подячну грамоту адміністратору парафії о. Івану Херманчуку, а також відзначив його правом носіння хреста з прикрасами — у знак вдячності за ревне служіння.
Висловлюючи слова подяки, священнослужитель подякував Митрополиту за його батьківську опіку та духовну підтримку. Відтак присутні спільно заспівали молитву «Боже Великий, Єдиний», після чого Митрополит Володимир уділив всім архієрейське благословення.
На завершення відбулося освячення води та благословення нею вірних, а також Чин освячення пам’ятної дошки, встановленої з нагоди 100-ліття храму храму влкмцц. Параскеви П’ятниці.
Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ