Блаженні новомученики УГКЦ
Під час візиту Івана Павла ІІ до Львова, 27 червня 2001 року, відбулося проголошення новомучеників Української Греко-Католицької Церкви. Цього року минає 24-та річниця від цього святого дня. Із цієї нагоди будемо знайомити вас із праведниками через поетичне слово отця Василя Мендруня ЧСВВ. Ви довідаєтеся про цікаві факти із життя слуг Христових та зможете через їхнє заступництво випросити в Господа ласки для себе і всієї України.
Блаженні Григорій, Іван, Симеон
(Хомишин, Слезюк, Лукач)
Святителі стражденні,
Навіки ви блаженні
Владики Франківські… Їх троє.
І кожний з родини святої:
Григорій, Іван, Симеон.
З них кожний за віру карався,
Дарма супротивник старався
Звалити Всевишнього трон.
Владика Григорій аж двічі
Сидів під арештом, та в вічі
Відверто казав ворогам:
«Ще мало боровся я з вами
В книжках, молитвах і словами!
Як вийду, спокою не дам!»
Владика Іван в криміналі…
Чимало зазнав він печалі
В Мордовії і Воркуті.
Хоч двічі невинно карався,
Одначе ні разу не здався –
Терпіння за Правду святі.
І теж Симеону-Владиці
Сибірський мороз, сніговиці
Морозили душу, а він,
Як двічі незламний тюремник,
Ніколи у бідах щоденних
Не гнув боязливо колін.
Блаженний Зиновій
(Ковалик)
Хай наша пам’ять, і ясна, і строга,
Звеличує Зиновія-отця.
Вела його нескорена дорога
До Господа, де радість без кінця.
Його золотоустим звали люди,
Відважним був, слова пливли самі…
Але не знав: голготська доля буде,
Зістане розіп’ятий у тюрмі.
Душа отця давно вже на висотах,
Там бачить Бога, Матір Пресвяту,
А на землі в родинах і спільнотах
Нагадує усім життя мету.
Блаженний Микита
(Будка)
Священномученик Микита
Був пастирем чимало літ.
Душа його, завжди відкрита,
Любила український світ.
В Канаді випало Владиці
Підняти школи і церкви,
А потім Львів і Зарваниця,
Невтомна праця, молитви.
Та не дрімали темні сили,
Страждала Церква пресвята.
Його за Правду ув’язнили
І засудили, як Христа.
На каторзі, в Сибіру дикім,
Зустрінув свій земний кінець,
В любові тихій і великій
Блаженний осягнув вінець.