Як працює розгляд повідомлень про корупцію: чому не кожен сигнал стає основою для подальших перевірок
З квітня по жовтень 2025 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) опрацювало майже 2,9 тис. повідомлень про корупцію від громадян, правоохоронних та інших органів, адвокатів тощо. Із них – близько 1,6 тис. повідомлень від фізичних осіб.
Водночас лише близько 20% із цих повідомлень стали основою для подальших заходів реагування. У цій публікації ми пояснюємо, чому більшість сигналів не спрацьовує, і як зробити ваше повідомлення максимально ефективним.
На основі отриманих звернень фахівці НАЗК розпочали 220 повних перевірок декларацій, з яких уже завершено 56. У 39 деклараціях виявлено ознаки недостовірної інформації, необґрунтованості активів та інші порушення вимог фінансового контролю. Із них 15 випадків передбачають кримінальну відповідальність, 23 — адміністративну, ще один — цивільну конфіскацію активів. У 16 деклараціях встановлено неточні відомості, а одна перевірка завершилася без виявлення порушень.
Крім того, 22 матеріали стали підґрунтям для проведення моніторингу способу життя.
Станом на початок жовтня на основі повідомлень громадян НАЗК провело 79 заходів моніторингу щодо конфлікту інтересів. За їх результатами внесено 12 приписів, складено 2 обґрунтовані висновки про встановлення адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією, ще один — про наявність ознак корупційного правопорушення, а також 1 протокол про адміністративне правопорушення.
Чому ж решта повідомлень не стали підставою для таких дій? Найчастіше це трапляється через те, що:
