30 жовтня 2025 року відбулася онлайн-консультаційна зустріч робочої групи Карпатської конвенції з біорізноманіття, присвячена моніторингу великих хижаків, пом’якшенню конфліктів між людьми й тваринами та запобіганню браконьєрству в Карпатському регіоні. До консультацій долучилися й представники Всесвітнього фонду природи WWF-Україна. 

Захід організовано Секретаріатом Карпатської конвенції спільно з Міністерством навколишнього середовища Чеської Республіки, яке очолює Робочу групу Конвенції з питань біорізноманіття. Консультації відбулися у рамках реалізації міжнародного проєкту LECA — Supporting the coexistence and conservation of Carpathian LargE CArnivores (Підтримка співіснування та збереження карпатських великих хижаків). 

Моніторинг, співіснування та спільні виклики 

Під час зустрічі було представлено чотири ключові доповіді за результатами проєкту LECA. Вони стосувалися: 

стану популяцій вовків на пілотній території Бескиди-Кисуцє, 

особливостей поведінки ведмедя бурого в польських Татрах, 

детерміністичного моніторингу рисі євразійської у Словаччині, 

а також транскордонних спостережень рисі на кордоні з Угорщиною. 

Фрагментація оселищ — загроза для великих хижаків Карпат 

Експерти обговорили актуальні виклики, пов’язані з фрагментацією оселищ, міграцією хижаків, випадками конфліктів диких тварин із людьми та необхідністю посилення транскордонної співпраці для їхнього ефективного моніторингу та охорони. 

Менеджер напряму “Рідкісні види” Ігор Дикий під час дискусії звернув увагу на проблему фрагментації оселищ великих хижаків, зокрема рисі, через будівництво інженерних споруд уздовж державних кордонів. 

Це питання актуальне не лише для України, а й для Польщі, де подібні бар’єри на кордоні з Білоруссю ускладнюють міграцію диких тварин. Такі об’єкти фактично розривають природні екокоридори, що може призвести до ізоляції популяцій. 

Зазначимо, що WWF-Україна ініціював зустріч із Державною прикордонною службою, щоб розпочати процес обговорення цієї проблеми та пошуку можливих рішень для збереження природної міграції тварин і підтримання цілісності екосистем Карпат. 

Для довідки  

Що таке екокоридори та для чого вони потрібні?  

Протягом мільйонів років тварини вільно пересувалися європейським ландшафтом, керуючись інстинктами у пошуках ресурсів та нових територій. Однак безперервне розширення людської інфраструктури — від міст і доріг до гребель і залізниць — значно ускладнило доступ диких тварин до їхніх середовищ існування (оселищ).  

На фото: Один з прикладів екокоридору — перехід для диких тварин через Трансканадське шосе в Національному парку Банф (© wikipedia.org)  

Саме тут на допомогу приходять екологічні коридори (екокоридори). Це мережа різноманітних об’єктів, створена для підтримки дикої природи та підвищення біорізноманіття шляхом відновлення зв’язку між ізольованими осередками природи. Така “екологічна інфраструктура” включає: 

Штучні інженерні рішення: складні споруди, створені людиною, такі як віадуки через автомобільні дороги, спеціальні тунелі для земноводних, звукові сенсори та рибоходи на річках, де є греблі. 

Природні коридори: річки та ліси, які слугують природними шляхами міграції. 

Про робочу групу Карпатської конвенції з біорізноманіття 

Оскільки проект LECA вступає у свою завершальну фазу, досвід та відгуки експертів з питань великих хижаків є важливими для формування результатів, які формуватимуть майбутню політику та спрямовуватимуть дії щодо збереження великих хижих тварин у Карпатах. Консультація також сприятиме виконанню Міжнародного плану дій щодо збереження великих хижих ссавців і екологічного зв’язку в Карпатах та пов’язаної діяльності Конвенції. Під час зустрічі презентовано прогрес проекту LECA та обговорено документи щодо оновлення стратегії збереження рисі в Карпатах (Carpathian Lynx Strategy). 

Про Карпатську конвенцію  

Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат (Карпатська конвенція) об’єднує 7 карпатських країн Центральної та Східної Європи в унікальне партнерство, забезпечуючи транснаціональну основу для співпраці та багатосекторальної інтеграції політики для сприяння охороні навколишнього середовища та сталому розвитку регіону. Вона спрямована на вирішення екологічних проблем та покращення якості життя для нинішнього та майбутніх поколінь. Це відкритий форум для участі зацікавлених сторін та громадськості, а також платформа для розробки та впровадження транснаціональних стратегій, програм та проектів для захисту та сталого розвитку регіону. 

Конвенцію було підписано у 2003 році та ратифіковано у 2006 році всіма 7 країнами-сторонами. Це єдиний багаторівневий механізм управління та міжнародно-правова база, що охоплює весь Карпатський регіон. Крім того, це друга субрегіональна угода для захисту та сталого розвитку гірського регіону в усьому світі після Альпійської конвенції. 

Джерело: WWF

Джерело