🇺🇦 Маріупольська незламність! Підтримуємо один одного та допомагаємо фронту

💔 Пані Катерина народилася у Києві, але понад сорок років прожила в Маріуполі. Коли почалося повномасштабне вторгнення, її життя розділилося на «до» і «після».

👥 Разом із подругами вона два тижні ховалася у підвалі, а коли вода й їжа закінчилися, ухвалила рішення, на яке здатна лише людина з надзвичайною силою духу. «Мені вже понад 70, втрачати нічого», – сказала вона і вирушила пішки додому.

Вісім кілометрів зруйнованими вулицями, повз загиблих, під постійним свистом ракет над головою. Пізніше вдалося потрапити на евакуаційний автобус до Запоріжжя, а вже звідти  до Львова її забрали онуки.

«22 лютого у Маріуполі ми вийшли на мітинг. Це був наш останній мітинг. А в ніч на 24 лютого почалась війна. Перші дні ми допомагали військовим – збирали речі, їжу, хто чим міг. Найважче було бачити, як руйнується наше місто, як зникають наші будинки, як страждають люди і діти. Зараз нам усім не можна опускати руки. Дуже важкою буде зима, але я вірю, що Україна переможе», – ділиться пані Катерина.

✨Сьогодні вона живе у Львові й стала активною частиною спільноти центру «ЯМаріуполь». Тут пані Катерина проводить майстер-класи, навчає створювати іграшки, виготовляти українські прикраси та  новорічний декор.

🪢 Також разом із іншими маріупольцями плете маскувальні сітки для фронту та робить окопні свічки.

«Хочу сказати спасибі всім працівникам центру «ЯМаріуполь». Ми у Львові –  одна родина. Приходячи сюди, завжди відчуваєш підтримку, участь і тепло. А маріупольцям це потрібно як нікому іншому, особливо коли немає поруч близьких людей», – каже пані Катерина.

Історія пані Катерини про життя всупереч обставинам. Про відвагу, яка не має віку. Про людину, що втратила все, але змогла почати спочатку й підтримати інших. Саме такі люди творять незламну Україну🇺🇦