Працівники ДБР завершили досудове розслідування стосовно колишнього заступника Голови Вищого господарського суду, який підозрюється у незаконному збагаченні та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, на суму понад 114 млн грн.

Зібрані матеріали відкрито стороні захисту для ознайомлення. Після цього обвинувальний акт буде скеровано до суду.

У грудні 2024 року працівники ДБР затримали колишнього суддю, який на той момент займався адвокатською практикою. Йому було повідомлено про підозру в участі у злочинній організації. Він разом з іншими суддями, адвокатами, арбітражними керуючими, працівниками судів та іншими побудував «бізнес» на судових рішеннях.

Надалі ДБР у взаємодії з НАЗК виявило у діях ексзаступника ознаки незаконного збагачення на суми, які він та його довірені особи не могли отримати з легальних джерел доходу.

Слідство встановило, що перебуваючи на посаді, він особисто та його родина стали власниками 6 квартир, 5 гаражів, 1 нежитлового приміщення в елітних столичних житлових комплексах «Новопечерські Липки» та «Tetris Hall», а також 4 автомобілів, 13 земельних ділянок, корпоративних прав у 2 юридичних особах, а також 60 тисяч доларів США на банківських рахунках.

Загальна сума незаконно набутих активів склала більш ніж 114 млн грн.

Фігурант організував протиправну схему легалізації доходів під виглядом фіктивної підприємницької діяльності близьких осіб, декларування штучних і не підтверджених доходів нібито за надання освітніх послуг, та навіть послуг психолога тощо. У подальшому ці кошти використовувалися для придбання різного майна приховування їхнього реального походження та надання їм вигляду легальних.

Таким чином, колишній заступник Голови Вищого господарського суду України підозрюється у вчиненні наступних кримінальних правопорушень:

участі у злочинній організації та участі у злочинах, вчинюваних такою організацією хабаря (ч. 1 ст. 255 КК України). одержанні хабаря (ч. 2 ст. 368 КК України). незаконному збагаченні, тобто набутті активів, вартість яких у понад 6 500 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та перевищує його законні доходи (ст. 368-5 КК України). організації легалізації майна, одержаного злочинним шляхом (ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України).

Санкції статей передбачають до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Водночас триває досудове розслідування щодо інших осіб, причетних до протиправної схеми. Наразі у межах міжнародного співробітництва слідчі ДБР збирають докази на підтвердження незаконного набуття фігурантом та його довіреними особами активів не тільки в Україні, а й за кордоном, зокрема в Австрії, Туреччині, ОАЕ тощо.

Нагадаємо, що колишній суддя наразі перебуває під вартою у межах іншого кримінального провадження, яке розслідується ДБР за фактом посягання на економічну безпеку України в інтересах держави-агресора.

Йому було повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 КК України.

У межах цього ж кримінального провадження раніше було повідомлено про підозру діючому судді Господарського суду м. Києва та колишньому вищому керівництву держави.

За даними слідства, ще у 2011 році держава-агресор залучила до підривної діяльності проти України тодішніх президента, прем’єр-міністра та суддю Господарського суду м. Києва, а також керівників різних рівнів судової системи, зокрема колишнього заступника Голови Вищого господарського суду України, який на той момент очолював Київський апеляційний господарський суд.

Метою було створення штучних підстав для прямого фінансування міністерства оборони рф за рахунок Держбюджету України. Високопосадовці залучили керівництво судової системи та суддю Господарського суду Києва до стягнення 405,5 млн доларів США на користь рф за неправомірним судовим рішенням.

За розробленою російськими кураторами схемою, у серпні 2012 року міністерство оборони рф подало до Господарського суду Києва позов до Кабінету Міністрів України про стягнення понад 3 млрд грн для погашення заборгованості одного з українських суб’єктів господарювання за постачання природного газу ще у 1996–1997 роках.

Попри сплив строку позовної давності, відсутність гарантій держави за боргами підприємства та навіть відсутність підтвердження факту існування заборгованості станом на 2012 рік, суд задовольнив позов і постановив стягнути на користь рф понад 3,1 млрд грн з будь-якого рахунку Державного бюджету України.

У результаті виконання цього рішення частина коштів була стягнута з України на користь рф. Після початку збройної агресії росії проти України та зміни влади, іншим суддею у 2014 році зазначене рішення було скасовано, однак повернути незаконно стягнуті кошти не вдалося — за даними слідства, у подальшому вони були спрямовані на фінансування так званої «сво».

Процесуальне керівництво здійснює Офіс Генпрокурора.

Джерело