У Музеї історії міста Києва презентували історичний виставковий проєкт «Київ через об’єктив. З історії міської фотографії. 1850–1930 роки». Виставка демонструє етапи становлення та розвитку фотографії в Києві.

Експозиція охоплює три ключові напрями міської фотографії: архітектурну, індустріальну та жанрову. На виставці представлені тематичні добірки світлин київських краєвидів 1860–90-х років, початку ХХ століття та 1920–30-х років. Вони відображають життя міста та його мешканців у різні історичні періоди.

«Візуалізація образу тогочасного Києва дуже важлива для колективної пам’яті, збереження пам’яток культури, усвідомлення величі архітектури різних століть та української культури загалом. Саме зі знання та поваги до власної історії починається шлях до формування національної ідентичності та гордості за своє місто та державу, що як ніколи потрібні саме зараз», – підкреслила генеральна директорка Музею історії міста Києва Вікторія Муха.

Окремий блок експозиції присвячений роботам Михайла Болотова. У 1920–30-ті роки він створив серію високохудожніх світлин київських краєвидів, які демонструють розвиток міської та архітектурної фотографії. Частина зображених ним пам’яток нині не збереглася, а самі фото стали важливими історичними джерелами.

У межах виставки також представлені рідкісні фотографії ушкоджень київських пам’яток архітектури під час артилерійських обстрілів більшовиків у січні 1918 року. Зокрема, світлини пошкодженої Софії Київської. У музеї наголошують на символічності цих документів у контексті сучасних атак росії на українську культурну спадщину.

В окремій частині експозиції відвідувачі можуть побачити моделі фотоапаратів початку ХХ століття та 1920–30-х років. Серед них – техніка західноєвропейського та вітчизняного виробництва. Особливу увагу привертає фотоапарат, яким користувався художник Фотій Красицький, внучатий племінник Тараса Шевченка. На виставці також відтворено фрагмент інтер’єра київського фотосалону кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Проєкт реалізований у партнерстві з Національним художнім музеєм України, Національним музеєм декоративного мистецтва України, Національним музеєм «Київська картинна галерея», Центральним державним архів-музеєм літератури і мистецтва України, Федором Зернецьким, Миколою Карапотою, Оленою Насировою, Павлом Третяковим.

У проєкті використані матеріали з родинних архівів Березовських, Біляшівських, Понамарчуків, Прахових.

Експозицію можна переглянути до 1 лютого 2026 року згідно з графіком роботи музею: середа–неділя – з 12:00 до 19:00, понеділок, вівторок – вихідні.

Місце проведення: вул. Богдана Хмельницького, 7, Музейно-виставковий центр Музею історії міста Києва.