Домашнє насильство може завдати дитині фізичної, емоційної та психологічної шкоди.

Найпоширеніші види домашнього насильства над дітьми

Заподіювання шкоди дітям дорослими особами можна розділити на чотири категорії дій:

 

навмисне заподіяння фізичної шкоди, що розглядається як спосіб покарання та контролю над дитиною (наприклад, переховування, ізоляція, погрози накладення кари з метою примусити її бути слухняною);

ненавмисне заподіяння дитині фізичної шкоди під час нападу на партнера, коли дитина випадково наближається на відстань витягнутої руки або при спробі втрутитися (наприклад, штовхання матері з дитиною на руках; отримання дитиною травми при спробі зупинити напад кривдника);

створення середовища, в якому діти стають свідками насильства або його наслідків. Дослідження показують, що спостереження за домашнім насильством може мати такий самий вплив на дітей, як і фізичне та сексуальне насильство. Незалежно від того, що говорять кривдники чи жертви, діти часто стають безпосередніми свідками фізичного чи психологічного насильства або дізнаються про нього опосередковано — підслуховуючи епізоди сварки чи спостерігаючи бійку або її фізичні наслідки у вигляді тілесних ушкоджень та знищеного майна;

використання дітей для контролю над партнером як під час стосунків, так і після розлучення.

 

Куди звертатися дітям, які стали жертвами домашнього насильства?

Ось кілька можливих варіантів реагування на домашнє насильство над дітьми:

Зверніться до місцевої поліції або служби безпеки. Вони мають надати захист та порадити, що робити далі.

Зателефонуйте на гарячу лінію допомоги для жертв домашнього насильства.

Зверніться до місцевих організацій, які спеціалізуються на допомозі жертвам насильства. Вони можуть надати притулок, юридичну підтримку, психологічну допомогу тощо.

Поговоріть зі шкільними працівниками або соціальними педагогами, які можуть надати допомогу та поради щодо захисту дітей.

Як зрозуміти, що дитина стала жертвою домашнього насильства

Ось деякі ознаки, на які варто звернути увагу:

Фізичні ознаки

Синці, подряпини, переломи, опіки або інші видимі травми, які не можуть бути пояснені або які не збігаються з поясненням дитини.

Психологічні ознаки

Дитина може виявляти страх, тривогу, низьку самооцінку, депресію, постійну напругу або інші дивні зміни в поведінці та настрої.

Соціальні ознаки

Дитина може відчувати сором, відчуження, відмовлятися від спілкування з іншими дітьми. У неї також можуть спостерігатися проблеми з навчанням або відсутність друзів.

Сексуальні ознаки

Дитина може мати проблеми зі сном, виявляти знання або інтерес до сексуальних ситуацій, мати статеві травми або інфекції.

Якщо ви спостерігаєте будь-які з цих ознак у дитини, важливо негайно вжити заходів для її захисту. Зверніться до місцевих органів соціального захисту дітей або правоохоронних органів, які можуть надати допомогу в цій непростій ситуації.

Якщо дитина піддається насильству негайно телефонуйте до поліції за номером 102 або на урядову «гарячу лінію» 15-47, 0 800 500 335 або 116 123.

 

Джерело