Двадцять п’ять років тому на Поділлі була заснована нова єпархія Української греко-католицької церкви — Бучацька. Її створення дало поштовх для розвитку парафій, освіти та пастирської опіки, відкриваючи нові можливості для місцевих громад і духовного зростання поколінь.

Цієї неділі, 30 листопада, у катедральному соборі Верховних апостолів Петра і Павла в Чорткові відбудеться Архиєрейська Божественна Літургія з нагоди ювілею. Урочисте богослужіння очолить єпарх Бучацький Дмитро Григорак, ЧСВВ. Після молитви присутні зможуть долучитися до мистецької програми, присвяченої духовній і культурній спадщині єпархії.

Департамент інформації УГКЦ підготував добірку цікавих фактів про Бучацьку єпархію: від історії створення до унікальних святинь, паломницьких місць та освітніх центрів.

Зустріч владики Дмитра Григорака перед богослужінням у храмі Преображення Господнього Чину Святого Василія Великого, м. Чортків

1. Назва і осідок

Бучацька єпархія заснована у 2000 році. Належить до Тернопільсько-Зборівської митрополії УГКЦ. І хоч її назва походить від міста Бучач, єпископський осідок розташований у Чорткові.

2. Єпископи

За 25 років єпархію очолювали лише два архиєреї — обоє з Чину св. Василія Великого (ЧСВВ): Першим правлячим архиєреєм був владика Іриней Білик. У 2007 році Папа Венедикт XVI призначив його Каноніком Папської базиліки Санта Марія Маджоре в Римі, а о. Дмитра Григорака, — настоятеля василіянського монастиря в Луцьку та пароха місцевої парафії — Апостольським Адміністратором Бучацької єпархії. 23 липня 2011 року папа Бенедикт XVI затвердив його канонічний вибір Синодом Єпископів УГКЦ, призначивши Єпархом Бучацьким

Перший єпископ Бучацької єпархії владика Іриней Білик і теперішній правлячий архиєрей Дмитро Григорак

3. Покровитель єпархії

Священномученик Григорій Хомишин, єпископ Станиславівський. Його служіння охоплювало території сучасної Бучацької єпархії.

4. Єпархіальне управління з музеєм у підвалах

Єпархіальне управління, Згромадження сестер Мироносиць (з 2007 року) та Благодійний Сиротинець Милосердя «Карітас» розташовані в одній будівлі, поряд із храмом Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії в Чорткові.

Раніше тут знаходився костел жіночого монастиря Сестер Милосердя, який діяв до 1944 року. Після приходу радянської влади монастир було перетворено на катівню: органи НКВС утримували та катували тут учасників підпілля і членів ОУН-УПА.

Наразі у підвалах облаштовано музей більшовицького терору, присвячений пам’яті політв’язнів і репресованих.

Храм Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії в Чорткові. Фото: Вадим Пастернак

5. Головний храм єпархії у формі тризуба

Катедральний собор святих апостолів Петра і Павла має форму тризуба і є заввишки 91 метр. Храм цікавий своєрідним поєднанням давнього візантійського стилю із сучасною модерновою архітектурою.

6. Скарби Бучацького храму

Окрасою єпархії є місто Бучач, що нерозривно пов’язане із творчістю Йогана-Георга Пінзеля, якого називають «українським Мікеланджело». Його роботи сьогодні зберігаються у місцевому храмі Покрови Пресвятої Богородиці.

Саме тут зберігається ще одна реліквія — ікона Богородиці XV століття, відома як Бучацька ікона, яка, ймовірно, була привезена з Афону і є духовним надбанням не лише Бучацької єпархії, а й цілої Церкви.

Бучацька ікона ХV ст.

7. Відпустові місця і чудотворні ікони

Єпархія має одні з найдавніших і найшанованіших святинь Поділля:

Улашківці, Ясна Гора — василіянський монастир Різдва Пресвятої Богородиці. Тут зберігається Улашківська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці (І пол. XVII ст.), що була написала тією ж рукою, що й відома Ченстоховська ікона Матері Божої. Поряд з богородичною іконою є Чудотворна ікона св. Йоана Хрестителя (поч. XVII ст.).

Проща в Улашківцях. Фото: «Місіонар»

Савелівка — церква св. Йоана Хрестителя. Місце відоме Савелівською чудотворною іконою Матері Божої (І пол. XVIII ст.) та цілющим джерелом.

Ланівці — каплиця Положення ризи Пресвятої Богородиці і Лановецька чудотворна ікона Богородиці (поч. XIX ст.).

Городок (Заліщицький район) — церква Архистратига Михаїла: Кулаківцівсько-Городоцька чудотворна ікона Богородиці (XVIII ст., копія 1952 р.).

Вовківці (Борщівський район) — церква Різдва Богородиці: Вовковецька чудотворна ікона (сер. XVII ст.).

Борщів — церква Успіння Богородиці: Борщівська чудотворна ікона (поч. XVIII ст., копія XIX ст.).

8. Монастирі

Чоловічі монастирі ЧСВВ:

Монастир Воздвиження Чесного Хреста у м. Бучач — духовний і освітній центр із понад 300-літньою історією. У 1995 році при ньому відновлено історико-філософський ліцей імені св. Йосафата.

Монастир Різдва Божої Матері в с. Улашківці — один із найдавніших василіянських монастирів України.

Монастир Чину святого Василія Великого у м. Чортків.

Жіночі монастирі:

Монастир Пресвятої Родини Сестер у м. Чортків.

Монастир Покрови Пресвятої Богородиці Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії у м. Заліщики. Тут зберігаються мощі засновниці Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії блаженної Йосафати Горланитиської та преподобномучениці сестри Тарсикії Мальків.

Бучацький монастир ЧСВВ

9. Освітні інституції

Чортківська дяківсько-катехитична академія імені священномученика Григорія Хомишина, що готує дяків, регентів і катехитів.

Бучацький колегіум ім. св. Йосафата, який цьогоріч відзначив 30-річчя. Тут виховують юнаків 7–11 класів, формуючи академічні знання та християнські цінності. Ліцей є поліконфесійний — тут здобувають освіту діти не тільки греко-католиків, а й православних, інших конфесій.

Бучацький колегіум ім. св. Йосафата

10. Благодійна організація «Дім милосердя»

З 2013 року надає допомогу й прихисток людям різного віку. Тут щоденно проходять реабілітацію діти з аутизмом, ДЦП, синдромом Дауна та іншими порушеннями розвитку. Дехто приходить на денний час, а дехто проживає на постійній основі.

У «Домі милосердя» також перебувають самотні матері, малозабезпечені родини, люди у кризових життєвих обставинах та внутрішньо переміщені особи. Усім забезпечують проживання, триразове харчування, засоби гігієни, психологічний та медичний супровід.

Окремий напрям — фізична реабілітація військових.

Департамент інформації УГКЦ

Джерело