Харчування дітей під час енергетичної нестабільності: київські фахівці обмінялися досвідом і напрацюваннями
У столиці відбувся круглий стіл, присвячений організації повноцінного та безпечного харчування в закладах освіти в умовах можливих довготривалих відключень електроенергії. Участь у зустрічі взяли представники Департаменту освіти і науки КМДА, Держпродспоживслужби, Київського міського центру контролю та профілактики хвороб МОЗ, районних управлінь освіти, оператори ринку та керівники закладів. Про це повідомили в Департаменті освіти і науки КМДА.
«Під час зустрічі ми обмінялися практичними рішеннями, які київські школи та садочки вже застосовують для забезпечення стабільного харчування дітей. Ворог робить усе, щоб наші діти не навчалися в закладах освіти. І саме тому для нас важливо мати готові, реалістичні й адаптивні моделі реагування. Серед ключових питань – безпека продуктів, робота операторів ринку в умовах відключень, відповідальність працівників харчоблоків, коригування меню, використання альтернативного обладнання та комунікація з батьками. Окремо представили алгоритм дій, напрацьований ліцеєм № 34, що може стати типовою моделлю для інших закладів», – зазначила директорка Департаменту Олена Фіданян.
У Департаменті освіти і науки розробили примірні алгоритми дій освітньої сфери в разі надзвичайних ситуацій, зокрема тривалого відключення енерго- та водопостачання чи зупинки каналізаційних мереж. Заклади освіти вже мають власні індивідуальні алгоритми дій – від моделей організації харчування до «нестабільного» меню.
Фахівці Держпродспоживслужби наголосили на готовності працювати разом з освітянами та операторами ринку, щоб гарантувати дотримання санітарних вимог у складних умовах. Зокрема, подали свої пропозиції щодо організації харчування та питного режиму дітей під час відсутності електропостачання, окреслили можливі ризики й шляхи їх попередження.
«У випадках, коли заклад освіти тимчасово не може забезпечити дітей гарячим харчуванням (наприклад, під час тривалого перебування в укриттях, не обладнаних для споживання гарячої їжі), дозволяється організовувати харчування за рахунок готових продуктів. Йдеться про охолоджені страви, напої чи кулінарні вироби, зокрема промислового виробництва, а також продукцію з асортименту буфета. Головне – дотримуватися вимог Санітарного регламенту та рекомендованих норм споживання для таких випадків», – зазначив начальник Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві Дмитро Байраченко.
Представник Київського міського центру контролю та профілактики хвороб МОЗ звернув увагу на сучасні підходи до профілактики неінфекційних захворювань через раціональне харчування та зазначив, що зміна технологічних процесів у періоди відключень не має впливати на збалансованість раціону.
Під час круглого столу обговорили й практичний досвід районів. Шевченківський район представив модель, яка дозволяє оперативно реагувати на технічні та логістичні виклики. Дарницький окреслив проблемні питання в роботі операторів ринку та можливі рішення. Дніпровський район презентував приклади успішної адаптації харчоблоків, що дозволило зберегти стабільність, якість і безпеку харчування наймолодших вихованців.
Окремий блок дискусії стосувався роботи технологів і кухарів, які щоденно стоять біля плити й першими відчувають реальні виклики блекаутів. Їхня думка була ключовою для формування практичних рекомендацій і коригування алгоритмів дій.
За підсумками наради учасники домовилися актуалізувати алгоритми для різних типів закладів, оновити комунікацію з батьками та продовжити роботу над єдиною міською моделлю організації харчування, стійкою до енергетичних ризиків.
Наразі понад дві третини київських шкіл і дитсадків мають генератори. У 679 закладах освіти встановлено генератори різної потужності, резервним освітленням укриттів обладнані 883 заклади. У 5 районах працюють сонячні панелі у 14 закладах. Лише 96 закладів мають газові плити для приготування їжі в умовах відключення електроенергії. Місто продовжує посилювати автономність закладів освіти та впроваджувати рішення, які дозволяють гарантовано забезпечувати дітей якісним і безпечним харчуванням за будь-яких умов.