Працівники ДБР за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора завершили досудове розслідування щодо колишнього Міністра внутрішніх справ, який після подій 2014 року переховується в росії та продовжує там працювати в інтересах держави-агресора. За даними слідства, він системно вчиняв злочини проти національної безпеки України та виправдовував агресію рф.

Обвинувальний акт скеровано до суду.

Одразу після повномасштабного вторгнення у 2022 році обвинувачений телефонував українським посадовцям і пропонував підписати з рф так званий «договір про дружбу і захист». Фактично це означало добровільну здачу територій ворогу в обмін на «високі посади». Він наголошував, що діє від імені керівництва рф.

Слідство також встановило, що у 2017–2023 роках ексміністр активно поширював проросійські наративи, спрямовані на підривну діяльність проти України. На сторінці у соцмережі «Вконтакте» він розміщував матеріали на кшталт «Неонацистская диктатура под информационным прикрытием», «Необходимость денацификации становится вопросом выживания народа Украины», «Несколько тезисов о кровавых преступлениях Киевской хунты» та інші. Ці публікації створювали ідеологічне підґрунтя для російської агресії та завдавали шкоди державній та інформаційній безпеці України.

З березня по квітень 2022 року колишній посадовець оприлюднив на YouTube-каналі «INSIDE MEDIA HOLDING» близько 30 відео під назвою «Виталий Захарченко — дайджест текущих событий в Украине». У них він виправдовував агресію рф, перекручував історичні факти та повторював пропагандистські тези. Аналогічний контент публікував в Instagram, зокрема відео «Украина – это ИГИЛ?» чи «Буча: фейк или реальность?».

Також він з’являвся у пропагандистських російських ефірах — зокрема, у програмі «Вечер с Владимиром Соловьевым» 5 червня 2022 року та під час засідання Ради Безпеки ООН у форматі відеоконференції 27 грудня 2023 року. Там він виправдовував дії рф та стверджував, що агресія нібито була «вимушеною».

Слідство проводилося у порядку спеціального досудового розслідування (in absentia).

Правова кваліфікація дій ексміністра:

ч. 1 ст. 111 КК України — державна зрада; ч. 2 ст. 111 КК України — державна зрада в умовах воєнного стану; ч. 3 ст. 436-2 КК України — виправдовування збройної агресії рф з використанням ЗМІ.

Максимальне покарання за цими статтями — до 15 років позбавлення волі.

Наразі підозрюваний переховується у рф та продовжує антиукраїнську діяльність.

Процесуальне керівництво здійснював Офіс Генерального прокурора.

Державне бюро розслідувань притягне до відповідальності кожного зрадника — незалежно від посади, статусу чи місця переховування. Жоден злочин проти держави не залишиться безкарним.

Довідково:

У межах іншого кримінального провадження, у 2024 році слідчі ДБР  передали повний пакет матеріалів для застосування санаційного механізму стягнення активів ексміністра у дохід держави.

ДБР своєчасно провело всі необхідні слідчі дії, вручило ухвали  про арешт представникам власника, системно контролювало процес передачі майна в АРМА.

Зазначимо, шо серед цього майна зрадника є елітне домоволодіння з земельними ділянками у Києві. ДБР ще у 2021 році забезпечило накладення на нього арешту та передачу в управління АРМА.

Завдяки активним і вичерпним діям ДБР у жовтні 2025 року Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про стягнення активів, у тому числі й домоволодіння обвинуваченого в дохід держави.

Водночас ДБР у 2024 році ініціювало аудит Рахункової палати, який встановив системні недоліки в роботі АРМА щодо відбору управителів: попри численні проведені конкурси, управитель майна так і не був призначений. Підкреслимо, що у межах своїх повноважень ДБР вчасно та в повному обсязі виконало всі дії, необхідні для конфіскації активів зрадника.

Джерело