Протягом листопада 2025 року із ініціативи та за підтримки Бюро УГКЦ з питань екології на теренах Одеського екзархату в п’ятьох локаціях були закладені «Сади Надії».

Ціль акції: зцілення ран війни, єднання в молитві за Перемогу, за військових, особливо поранених, тих, хто в полоні, чи безвісти зниклих, та за всіх, хто постраждав від цієї війни, всіх, хто втрачає надію.

Частина Одеського екзархату є окупованою, а інша частина – постійно під важкими обстрілами, через які гинуть люди, зазнають руйнації міста та з’являються нові,  болючі рани по всьому тілі Божого створіння.

Тому подібні екологічні акції, які проводить Екобюро УГКЦ, покликані звернути увагу людей не лише на жахливі наслідки війни, але й на відповідальність людини перед її Творцем у спільному творенні Царства Божого на землі, де все створіння Боже живе у гармонії. Війна руйнує, а ми, українці, хочемо творити, хочемо жити на мирній землі, хочемо безпеки для себе і своїх рідних, хочемо жити у своїй затишній хаті, насолоджуватися плодами із свого саду та ніколи не втрачати надії.

Місто Південноукраїнськ, стало першим містом де біля Святопокровського монастиря згромадження сестер святого Йосифа, Обручника Пречистої Діви Марії, було закладено Сад Надії.

Сестри цього монастиря активно здійснюють своє служіння у місцевій греко-католицькій парафії Всіх Святих Українського народу та поступово завершують реконструкції монастирських будівель. Тому чудовим прикрашенням їхньої праці стала екологічна акція із закладенням плодового саду на території монастиря.

В рамках акції було висаджено понад 20 плодових дерев. Участь у акції взяли сестри згромадження, «Лицарі Колумба» та парох місцевої релігійної громади о. Ігор Ворона.

Наступні два сади були висаджені завдяки співпраці із отцем Андрієм Сирко, який є настоятелем храму Покрови Пресвятої Богородиці у м. Балта та керівником прихистку у с. Ракулове, де проживають тимчасово переміщені особи із м. Бахмут та різних населених пунктів Херсонської області.

У висаджуванні Саду Надії біля храму Покрови Пресвятої Богородиці у м. Балта взяли участь родини полеглих військових. Ці сім’ї найбільше відчули, що насправді несе із собою війна. Їхній біль важко загоїти, але вони постійно збираються на спільну молитву з о. Андрієм і також охоче долучилися до цієї екологічної акції із надією, що наша держава, за незалежність якої віддали життя їхні рідні, стане насправді квітучою.

Біля прихистку у с. Ракулове висаджували дерева всі його мешканці – люди, які через війну були змушені покинути рідний дім. УГКЦ з турботою створила цей прихисток для того, щоб тимчасово переміщені люди хоч трішки відчули родинне тепло.

Сад Надії дав і їм надію, що незважаючи ні на що, навіть на масштабні руйнації, ми зможемо спільною молитвою і працею все відбудувати і подолати будь-яку зневіру.

Останні два Сади Надії було висаджено у м. Подільськ, Одеської області, завдяки співпраці із місцевим греко-католицьким священником о. Андрієм Кічурою.

Дерева садили на території Подільської міської лікарні її працівники. Окрім цього до висадки доєдналися працівники й підопічні Центру надання соціальних послуг «Родина» на території паліативного відділення даного центру.

Всі учасники акції у Подільську були здивовані, що Церква проводить такі заходи, і водночас були щиро вдячні, що змогли взяти в ній участь, через її всеукраїнський масштаб, а також через те, що будуть колись споживати плоди із своїх, власно посаджених дерев.

Незважаючи на те, що війна приносить великий біль і сум, через дані заходи ми стараємось об’єднуватися навколо спільної цілі і допомагати один одному не втрачати надії, а плоди із майже сто висаджених дерев на території Одеського екзархату колись нагадають нам, як було важко, але у співпраці із нашим Творцем ми змогли це подолати.

   

Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології

Джерело