У Києві тарифи на теплову енергію для населення протягом цього опалювального сезону лишаються незмінними. Понад 90% багатоквартирних житлових будинків столиці – фактично всі будівлі, де є технічна можливість – оснащені  будинковими лічильниками. Саме тому вартість залежить від зовнішньої температури повітря та обсягів спожитого в будинку тепла, а також рівня енергоефективних заходів, зокрема можливості регулювати температуру. Про це повідомили в КП «Київтеплоенерго».

Як зазначають у комунальному підприємстві, попри зростання вартості складових, насамперед природного газу, тарифи на опалення для киян лишаються незмінними вже 6 років поспіль. Вартість однієї гігакалорії теплової енергії становить 1654,41 грн, а один кубічний метр гарячої води – 97,89 грн.

Нарахування за опалення «Київтеплоенерго» здійснює відповідно до вимог чинного законодавства і алгоритм нарахувань залежить від наявності чи відсутності загальнобудинкового приладу обліку теплової енергії.

Якщо будинковий лічильник встановлений, то зафіксовані ним обсяги спожитого тепла розподіляють між усіма квартирами, враховуючи площу помешкань. Також на тій же пропорційній основі сплачуються витрати на загальнобудинкові потреби та місця загального користування (МЗК) – коридори, технічні приміщення тощо.

Якщо в будинку є і загальний, і квартирні лічильники, то власники квартир із лічильником сплачують відповідно до показань свого приладу та нарахування  за МЗК. Важливо знати, що згідно з вимогами чинного законодавства, в опалювальний сезон квартира не може повністю відключатися від тепла та передавати показники, рівні «0». Це дозволяє уникнути зловживань і маніпуляцій, коли в холодну пору року окремі мешканці обігрівають  помешкання за рахунок сусідів і МЗК, не сплачуючи за послугу. Якщо споживання немає, квартира все одне споживає теплову енергію за рахунок своїх сусідів. Чинне законодавство встановило мінімальну частку споживання для кожного помешкання – найменший розрахований обсяг тепла для обігріву житла саме в цьому будинку.

Для квартир без лічильників у таких будинках платіжка формується наступним чином. Від показань будинкового лічильника віднімаються сумарні показання всіх квартирних лічильників та витрати на загальнобудинкові потреби. Залишок розподіляється між квартирами без лічильників пропорційно опалювальній площі. Утім існують випадки, коли багато мешканців можуть не передати показання, що викривляє баланс спожитого тепла. Тому, щоб убезпечити квартири без лічильників від завищених нарахувань, законом передбачена максимальна частка споживання тепла для однієї оселі.

Якщо будинковий лічильник відсутній, то нарахування здійснюється на підставі затвердженого Урядом алгоритму (Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг № 315, затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України).

У цьому випадку вартість опалення розраховується на основі теплового навантаження будинку з урахуванням фактичної кількості годин постачання теплової енергії та середньомісячної температури зовнішнього повітря. Теплове навантаження будинку визначається при проєктуванні будинку, і це максимальна кількість тепла, необхідна для його обігріву, враховуючи роботу всіх інженерних систем – опалення, водопостачання, вентиляції тощо.