Упродовж 4–5 грудня єпископи Постійного Синоду УГКЦ, який уперше відбувається на Австралійському континенті в м. Мельбурн, мали нагоду прийняти низку звітів. Серед доповідачів — владика Павло Хомницький і Відділ морського апостоляту УГКЦ, владика Євген Попович і Канонічний відділ УГКЦ, владика Теодор Мартинюк із представленням Синодального шляху в УГКЦ, владика Богдан Данило і владика Михайло Бубній — про підготування головної теми Синоду Єпископів УГКЦ 2026 року.

Про це повідомляє пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ.

Морський апостолят УГКЦ

У перший день робочих засідань владика Павло Хомницький, єпископ Стемфордської єпархії та голова Відділу морського апостоляту УГКЦ, представив діяльність капеланів серед моряків і їхніх родин за минулий рік. Єпископ зазначив, що капелани продовжують надавати психологічну й фінансову підтримку для родин українських моряків. Окремо доповідач відзначив проведення двох турів навчання із фінансової грамотності, у яких взяли участь торгові моряки, військовослужбовці і ветерани ВМС.

«Морський апостолят цього року розпочав нову сторінку в культурній сфері: ми стали партнерами національного конкурсу морських оповідань і прози „Мателот“, співорганізаторами морської частини ювілейної виставки в Одеському художньому музеї та співорганізатором Одеського літературного фестивалю „Порт“», — розповів владика Павло.

Також, за словами єпископа, відділ продовжує видавництво та розповсюдження серед моряків української версії морського журналу «Stella Maris» і відзначення у приморських парафіях Морського дня у другу неділю липня, який цьогоріч був позначений ювілейним Роком надії.

Канонічний відділ УГКЦ

Канонічний відділ Патріаршої курії УГКЦ подав Главі Церкви Блаженнішому Святославові та членам Постійного Синоду УГКЦ звіт про свою діяльність від грудня 2024 року до жовтня 2025 року.

У звіті окреслено чотири основні напрями праці:

канонічна експертиза рішень Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні;надання консультацій церковним структурам;опрацювання Партикулярного права;наукова діяльність.

Митрополит Євген Попович нагадав, що 28–29 січня 2025 року в Перемишлі (Польща) відбулася завершальна робоча зустріч Канонічного відділу та групи з опрацювання Партикулярного права. Під час засідання було завершено перегляд усіх канонів, які передано на розгляд Синоду Єпископів 2025 року.

Синодальний шлях і УГКЦ

Митрополит Теодор Мартинюк представив комплексний звіт щодо бачення подальшого розвитку синодальності в УГКЦ: від усецерковного рівня до єпархій та парафій. Серед головних акцентів — поглиблення участі мирян, оновлення підходів до формації духовенства, розвиток екуменічного діалогу та посилення культури безпеки.

Архиєрей окреслив пропозиції Генерального секретаріату Католицької Церкви для окремих помісних Церков. На всецерковному рівні цей документ наголошує на потребі нових моделей співпраці з вірними в діаспорі, перегляді програм підготовки священнослужителів у синодальному дусі й активнішій участі мирян у житті Церкви. Особливу увагу приділено ролі жінок у Церкві, ефективній підзвітності та гарантуванню безпечних умов для неповнолітніх і вразливих осіб.

На єпархіальному рівні запропоновано розвивати мирянські служіння, поглиблювати розуміння дияконату, долати клерикалізм і забезпечувати реальне функціонування дорадчих та колегіальних органів. Єпархії закликають шукати творчі душпастирські підходи в умовах мобільності суспільства й активно працювати в цифровому середовищі.

Парафіяльний рівень акцентує на плеканні сім’ї як «домашньої Церкви» та відновленні стосунків всередині спільнот на основі довіри, взаємності й відкритості.

Єпископ Теодор наголошує: розвиток синодальності має стати спільним шляхом усіх — духовенства, богопосвячених осіб і мирян — задля більшої єдності, співучасті та місійної відкритості Церкви.

Підготування до наступного Синоду Єпископів УГКЦ

Значну частину дискусій між членами Постійного Синоду було присвячено підготуванню головної теми Синоду Єпископів УГКЦ 2026 року. Як було визначено під час Синоду Єпископів УГКЦ у Римі, головною темою буде «Душпастирство покликань до священства та монашества». Відповідальними за її підготування стали Патріарша комісія у справах духовенства на чолі з владикою Богданом Данилом і Патріарша комісія у справах монашества УГКЦ на чолі із владикою Михайлом Бубнієм. Тож саме вони стали доповідачами перед членами Постійного Синоду.

«Тема дуже актуальна, а з огляду на різке зменшення покликань до монашества й священства, варта особливої уваги всієї нашої Церкви», — відзначив владика Михайло.

За словами владики Богдана Данила, окреслення цієї теми вимагає представлення актуального стану покликань в УГКЦ в Україні і на поселеннях та визначення основних елементів душпастирства покликань задля випрацювання кроків на майбутнє.

«Покликання до богопосвяченого життя чи священства водночас глибоко особисте і глибоко церковне: воно народжується з особистої зустрічі із Христом, розпізнається та дозріває в єдності з Церквою і приносить плоди у служінні Божому народові. Які, отже, завдання має Церква щодо душпастирства покликань до богопосвяченого життя та священства? Розуміти душпастирство покликань у світлі сучасних викликів, підтримувати молоді покликання у семінаріях і монастирях, оживляти та свідомо плекати культуру покликання», — мовив на завершення єпископ Михайло Бубній.

Варто зазначити, що робочі засідання Постійного Синоду УГКЦ продовжуються і триватимуть до 14 грудня.

Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ

Джерело