Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні з нагоди Дня Збройних Сил України згадав українських воїнів, яким присвячені мурали в Україні та світі.

«Як важливо, поспішаючи у своїх справах, зупинитися хоча б на мить. Пройти не повз, а поруч. Вдивитися в ці малюнки, у ці очі. Пам’ятати, що вони зробили у війні за незалежність України. Цінувати. А для цього – знати. Знати історію кожного», – зазначив Глава держави.

Президент записав відеозвернення на тлі муралу «Привид Києва», що присвячений пілотам тактичної авіації Повітряних сил ЗСУ, які від початку повномасштабного російського вторгнення захищають небо над столицею (стінопис розташований у місті Києві, на вулиці Межигірській, 3/7).

Серед людей, що зображені на муралах:

Максим Яловцов («Регбіст»), який провів дитинство на Донбасі, навчався в Києві, захоплювався регбі, був майстром спорту з греплінгу, фрі-файту та ММА, багаторазовим призером чемпіонів світу з панкраотіну та джіу-джитсу, а став захисником України. Максим Яловцов загинув 2022 року в тилу ворога під час виконання бойового завдання (мурал розташований у Києві, на вулиці Милославській, 25).

Олексій Мовчан («Тінь»), командир взводу добровольчого формування «ОУН», який у день своєї загибелі разом із побратимами врятував з-під завалів одинадцять людей і кота на Донеччині (мурал розташований у Києві, на вулиці Анни Ахматової, 4).

Андрій Огородник («Оджос»), 23-річний воїн, який із перших днів повномасштабної російської агресії захищав рідний Київ та разом із побратимами тримав позиції в районі Горенки, Пущі-Водиці та Мощуна, а потім полетів у заблокований Маріуполь на допомогу бійцям «Азова». Разом із воїнами свого підрозділу він здійснив прорив на «Азовсталь», де й загинув від уламкового поранення 26 квітня 2022 року (мурал розташований у Києві, на вулиці Новаторів, 22в).

Максим Бордусь («Бокс»), чемпіон України з кікбоксингу, переможець і призер десятків турнірів, фанат футбольного клубу «Динамо» (Київ), уродженець столиці, який захищав Україну на Запорізькому напрямку. Максим Бордусь загинув 11 червня 2023 року, під час запеклих боїв у районі села Мала Токмачка (мурал розташований у Києві, на проспекті Червоної Калини, 41/1).

Мурал «Заради свободи», що символізує незламність і самовідданість українців, є подякою нашим героям і нагадуванням про тих, хто оберігає нашу свободу (розташований у Києві, на вулиці Ігорівській, 16).

«Запорізький месник», що присвячений Роману Гломбі, який знищив сім ворожих літаків із переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла» і є наймолодшим Героєм України (мурал розташований у Києві, на вулиці Ярославській, 17).

Також у зверненні Володимира Зеленського показано серію муралів біля Дарницького мосту, на яких зображено багатьох відомих українських воїнів. Зокрема: Олексія Недолю («Папай»), Євгена Орлова («Айболіт»), Андрія Подибайла (Naruto), Кирила Зіброва («Зімба»), Тараса Жеребецького («Бармен»), Георгія Халікова («Дядя Жора»), Олексія Найду («Тихий»), Євгена Світличного («Жека»), Максуда Божка («Сябро»), Родіона Савчука («Койот») та багатьох інших.

Крім того, у відео показані чотири харківські мурали, один із яких присвячений Андрію Хрипунову («Псих») та воїну на псевдо Вжик (стінопис розташований у Харкові, у провулку Класичному, 12).

Андрій Хрипунов до вторгнення опанував професію музеєзнавця, а з початком повномасштабної російської війни долучився до окремого розвідувально-диверсійного підрозділу ГУР МО. Служив сапером та бойовим медиком, брав участь у Харківському контрнаступі. Загинув під час виконання бойового завдання у віці 21 рік.

«Вжик», чию особисту інформацію поки розкривати не можна, до повномасштабної війни навчався на історичному факультеті, і завдяки його знанням із топографії та картографії вдалося провести успішну евакуацію під вогнем ворога, коли тривали бої за Соледар. Воїн загинув на Купʼянському напрямку під час виконання бойового завдання.

Мурал, присвячений Олегу Сапаленку («Ювелір») – майстру ювелірної справи, який був активним учасником подій Революції Гідності в Харкові. Фанат футбольного клубу «Металіст» (Харків). Із 2016 року захищав Україну на Сході, а під час повномасштабного російського вторгнення, на посаді розвідника-снайпера обороняв Харківщину (стінопис розташований у Харкові, на проспекті Тракторобудівників, 108).

Данило Погорілов («Флокі»), що мав астигматизм обох очей, але зробив корекцію зору й пішов захищати Харківщину, де під час однієї з операцій завдяки його роботі та злагодженим діям побратимів вдалося вивести з оточення групу наших захисників. Загинув, знищуючи російську піхоту кулеметним вогнем та прикриваючи просування групи (мурал розташований у Харкові, на вулиці Грищенка, 5).

Олексій Остапенко («Пластид») – десантник, що обороняв Україну ще з часів АТО й, постійно перебуваючи на «нулі», жартував і підбадьорював дружину, часто повторюючи: «Хто ж, якщо не ми?» (мурал розташований у Харкові, в Основʼянському районі).

Мурал у Златополі, що на Харківщині, із зображенням Героя України Олега Фадєєнка («Малиш»), який став добровольцем 2014 року, а під час повномасштабного російського вторгнення брав участь у Слобожанському контрнаступі, звільняв Балаклію, Купʼянськ і Херсон. Брав участь у боях за Бахмут та його околиці (стінопис розташований у місті Златополі).

Володимир Демченко («Дем»), який зводив будинки й захоплювався спортом, а став захисником України. Після початку повномасштабного російського вторгнення служив у підрозділі ГУР МО «Кракен», а згодом перевівся до 108-ї окремої бригади територіальної оборони. Загинув під час виконання бойового завдання в селі Лугівське на Запоріжжі за день після свого дня народження (мурал розташований у місті Златополі).

Микита Чимшит («Док»), який грав на акордеоні, займався народними танцями. Здобув фах фельдшера, а пізніше – кваліфікацію фізичного реабілітолога. Російське вторгнення зустрів у зоні ООС і став бойовим медиком, рятував життя українських воїнів (мурал розташований у місті Златополі).

Андрій Черников («Чорний»), уродженець Харківщини, який після строкової служби вирішив продовжити військову кар’єру. Під час повномасштабної російської агресії став командиром відділення роти оперативного призначення, брав участь у боях на Луганщині, Харківщині та Донеччині. Загинув 14 лютого 2023 року під час боїв за Бахмут (мурал розташований у місті Златополі).

Львівський мурал, на якому зображений Герой України Тарас Чайка («Хімік») – доброволець, який став командиром розвідувального взводу. Під час боїв на Донеччині попри поранення вивів з-під танкового обстрілу свій екіпаж і завдяки цьому врятував побратимам життя (мурал розташований у Львові, на вулиці Остроградських, 1 – Львівський науковий ліцей № 1 імені Антонича, де навчався Тарас Чайка).

Тарас Березюк («Синьхівський», «Коцюба»), історик, педагог, учасник АТО, який повернувся до війська після 24 лютого 2022 року, брав участь у боях за Лиман, Лисичанськ та Сіверськодонецьк і загинув у День Незалежності України (мурал розташований у Львові, на вулиці Трильовського, 29).

Олег Христенко («Крилов»), уродженець Львова, айтівець, автор проєктів у сфері AR та 3D, який мобілізувався після початку повномасштабного російського вторгнення. Брав участь у боях на Донеччині, загинув під час штурму ворожих позицій під Бахмутом (мурал розташований у Львові, на проспекті Червоної Калини, 127а).

Юрій Дадак («Руф»), поет, видавець і сценарист, який захищав Україну з перших днів повномасштабного російського вторгнення та обороняв Луганщину. Загинув під час мінометного обстрілу 1 квітня 2022 року (мурал розташований у Львові, на вулиці Коломийській, 8).

Також на львівських муралах, які показані у зверненні Президента, зображено волонтера, учасника Революції Гідності, всесвітньо відомого оперного співака, соліста Паризької національної опери, Героя України Василя Сліпака («Міф»). Воював у Пісках поблизу Донецького аеропорту, брав участь у боях за Авдіївку (мурал розташований у Львові, на вулиці Дорошенка, 9).

На одному з чернігівських муралів зображено Віталія Трухана («Біцуха»), який навчався на рятувальника, але в 2014 році покинув університет та поїхав до зони АТО. Загинув у березні 2022-го в бою, під час оборони Маріуполя (мурал розташований у Чернігові, на вулиці Козацькій, 4Б – ліцей, де навчався Віталій Трухан).

Крім того, у відео зафільмовані мурали не лише з інших міст України, а й Європи та світу: США, Німеччини, Франції, Чехії, Польщі, Великої Британії, країн Балтії.

«І я точно знаю: одного дня в мирному Києві, Харкові, Дніпрі, Львові – будь-де в Україні, побачивши один із таких портретів, маленька дитинка спитає батьків: «А хто це?» І вони знатимуть, що відповісти, вони точно розкажуть, і це точно продовжиться, і буде знову, і буде від покоління до покоління, бо ми назавжди збережемо цю пам’ять і повагу до своїх військових. До їхніх принципів, якостей, волі, міцності, впертості. До всіх найкращих чеснот», – наголосив Володимир Зеленський.

Джерело