Непорочне Зачаття Пресвятої Богородиці
Вважайте, отже, як слухаєте: бо хто має, тому дасться.
Лк 8,16–21
Свято Непорочного Зачаття Богородиці має свою основу в традиції Церкви. Про нього нічого не згадується у Святому Письмі. Церковне передання подає нам інформацію, що батьки Марії Йоаким і Анна до старості не мали дітей, але постійно молилися й жили надією, що Бог почує їх і подарує їм дитину. Бог мав Свій особливий план щодо Марії: Він вибрав Її на Матір Божого Сина. Небесний Отець обдарував Богородицю особливим даром, що задля нашого спасіння Вона зачалася в лоні матері вільною від первородного гріха. Такі особливі дії Бога в історії людства ми називаємо Божим провидінням.
Іноді Господь у якийсь незвичний спосіб укладає історію людства або долю людей: події, обставини. Декому Бог дає якісь особливі, складні завдання, не зразу, а пізніше відповідає на молитву – допускає певні випробування, щоб вони послужили для його більшого духовного зросту: глибшого пізнання Бога та Його любові, кращого розуміння та досконалого виконання Божої волі. Хтось навпаки – стикається в житті з труднощами, терпіннями, хворобами. Ісус допускає це для глибшого покаяння й навернення людини, щоб вона зросла в довірі до Бога, збудувала міцний зв'язок із Ним як надійну основу життя.
Коли у світі стаються якісь складні ситуації, проблеми, катастрофи, то люди часто ставлять запитання: ,,А де є Бог? Чому Він це допустив?”
Слово допустив часто розуміється у значенні зробив. Люди немов би кажуть: ,,Для чого Бог це зробив?” Незадоволення людини діями Бога найчастіше стосуються різних терпінь, особливо наслідків війни. Щоб зрозуміти якесь терпіння і дію Бога в ньому, потрібно зробити ширшу, об’єктивну оцінку цього, знайти усі можливі причини. Зокрема, чи випробування є наслідком поведінки Господа, чи також поведінки людини. Тому вислів ,,Для чого Бог це зробив” треба продовжити й додати до нього другу частину: ,,Що ми не так зробили або чого не зробили, що так сталося”. Бо людина схильна до того, щоб перекладати відповідальність на Бога чи на когось, ніж визнати свою помилку й виправити її.
Якщо взяти для прикладу різні нещастя під час теперішньої війни в Україні, то можна дати їм наступне пояснення. Святе Письмо відкриває правду, що Бог є любов’ю. Його любов досконала і не робить зла чи кривди, а бажає добра. Бог ніколи не розпочинає війни у світі, не бере в руки зброю й не вбиває людей. Він не може суперечити Собі, бути одночасно джерелом добра і зла, дарувати життя й нищити його.
Будь-яке зло у світі, особливо війни, – це наслідок учинків людини, яка відійшла від Господа й піддалася впливу диявола: гордості, самолюбства, слави, здобування щастя ціною людського життя. А також результат недбалості, браку відповідальності у своїх обов’язках: керівників та людей.
Візьмемо для прикладу зруйнування будинків у Тернополі 19 листопада й загибель людей. Перша причина цього нещастя – це проблема відповідальності влади, брак систем захисту від ворожих ракет. Друга причина – невідповідальність певних осіб за свої слова. Необдуманим висловом людина зрадила військову таємницю й відкрила ворогу дорогу нищити наше добро: заводи, будинки та людей. А за все треба нести відповідальність. У житті ніщо не проходить безслідно. Кожен учинок людини дає свої результати: добро або зло. Тому Ісус каже: ,,За кожне пусте слово люди дадуть відповідь судного дня”. Третя причина нещастя в Тернополі – це вина теж самих людей, легковажне ставлення до сигналів тривоги та безпеки свого життя. Сигнали повітряної тривоги – це Божий голос, попередження про небезпеку, заклик до захисту себе в укриттях, особливо для людей у зоні підвищеної небезпеки. Хто легковажить цими Божими знаками, голосом Ісуса, той отримує результати: втрату здоров’я та життя. Тому правдивою є народна мудрість: ,,Як людина дбає про себе, так і має”.
Якщо подивитися на подію непорочного зачаття з перспективи життя Богородиці, то бачимо, що Вона належно використала цей Божий дар. Діва Марія приклала всі зусилля, щоб вести святе життя: вміла слухати й жити Божим словом, виконувати Божу волю. Тому стала Матір’ю Божого Сина й духовною Матір’ю всіх людей.
Будучи в небі, Марія є нашою заступницею та посередницею Божих ласк, помагає нам добре прожити земне життя й осягнути життя вічне.
Просімо нині Діву Марію про ласку вміти слухати голос Ісуса та виконувати його, відповідально використовувати Божі дари. Щоб своєю святістю на землі ми здобули радість вічного життя. Амінь.
о. Михайло Чижович, редемпторист